Корецький А. П. Селекція сої на стійкість до пероноспорозу

Процес формування рівня продуктивності і якості насіння сої у різних за стійкістю до пероноспорозу сортів залежно від умов і прийомів технології вирощування. Удосконалення методів створення високопродуктивних сортів сої стійких до пероноспорозу на основі оцінки поширення та розвитку хвороби в північному Лісостепу України. Методи дослідження - польовий, вимірювально-ваговий, електрофотометричний, хімічний, математично-статистичний і розрахунково-порівняльний. Виділені стійкі до пероноспорозу селекційні форми; встановлено успадкування стійкості у гібридів та впливу тривалості періоду вегетації і товщини кутикули на формування цієї ознаки. Доведена можливість зменшення ураженості сої в первинних ланках насінництва при виконанні комплексу технологічних заходів, таких як посів в оптимальні строки (перша декада травня), широкорядно (міжряддя 0,45 м), з нормою висіву 550-600 тис. схожих насінин на га, з ротацією в сівозміні не частіше, як раз на 4 роки і утримувати посіви чистими від бур'янів. Розроблені рекомендації, які забезпечують підвищення ефективності селекційної роботи з соєю при створенні нових високоврожайних стійких до пероноспорозу сортів, що забезпечує підвищення врожайності на 0,3-0,4 т/га. Виділені стійкі до пероноспорозу зразки проходили виробничу перевірку в Буковинському інституті АПВ УААН, Селекційно-генетичному інституті УААН і Інституті землеробства УААН. Виділені високоврожайні стійкі до пероноспорозу номери залучені до гібридизації в селекційній роботі. Сфера використання - селекційна практика, сільськогосподарське виробництво.