Ліхачова Н. В. Клініко-нейросонографічна характеристика новонароджених з синдром затримки внутрішньоутробного розвитку.

Робота присвячена клінічним та нейросонографічним особливостям ураження центральної нервової системи у новонароджених з синдромом затримки внутрішньоутробного розвитку, питанням ранньої діагностики гіпоксичних та інфекційних уражень ЦНС методом нейросонографії. Діти з синдромом затримки внутрішньоутробного розвитку мають дуже високу частоту уражень ЦНС та відхилень у подальшому в психоневрологічному розвитку. Висока летальність та інвлідність серед цих дітей свідчить про відсутність досить ефективних методів лікування і реабілітації. Метою дослідження було удосконалення ранньої діагностики ураження ЦНС у новонароджених з синдромом затримки внутрішньоутробного розвитку при різних варіантах синдрому, з урахуванням етіологічного чиника, та оптимізація методів лікування та ранньої реабілітації цих дітей. Ушкодження ЦНС вивчались у 114 новонароджених з синдромом затримки внутрішньоутробного розвитку, разподілених на 3 основних групи: перша група - діти з тяжким ураженням ЦНС, зумовленим внутрішньоутробнимінфікуванням групи ТОRСН, друга група - діти з тяжким ураженням ЦНС, зумовленим внутрішньоутробною гіпоксією, трет 'я група- діти з ураженням ЦНС середньго ступеню важкості, зумовленим внутрішньоутробною гіпоксією. До кожної групи підібрана контрольна група дітей ( усього 84 дитини) , які мали подібне ушкодження ЦНС, але не мали затримки внутрішньоутробного розвитку. В роботі використовувалися методи визначення фізичного розвитку, клінічне спостереження дітей, клінічні лабораторні дослідження, полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР), імунологічні - визначення спеціфічних антитіл класу Ig G, M методом імуноферментного аналізу, а також ультразвуковий метод.Ультразвукові дослідження виконувались апаратом "Алока SSD-500". Серед обстежених виділені 3 варіанта захворювання ЦНС, які відрізнялися за характером та важкістю патологічного процесу, прогнозом життя та інвалідності. Наукова та практична новизна полягала в розробці ранніх нейросонографічних діагностичних критеріїв різних варіантів ураження ЦНС у новонародженихз затримкою внутрішньоутробного розвитку: з гострим та підгострим перебігом вродженого герпетичного, цитомегаловірусного, краснушного та токсоплазменого менінгоенцефалітів, енцефалітів. Рання діагностика внутрішньоутробних інфекцій групи ТОRСН та ранне розпочате лікування етіотропними препаратами: віралексом, зовіраксом та спеціифічними імуноглобулінами - цитотектом, поліглобуліном зменьшують летальність та івалідность новонароджених з внутрішньоутробними інфекціями. Адекватна реанімаційна допомога у пологовому залі новонародженим з гіпоксичним ураженням ЦНС та застосування програм ранньої реабілітації покращує прогноз шодо виживання та одужання цих дітей. Обгрунтовано виділена група дітей з симетричною формою затримки внутрішньоутробного розвитку, хворих внутрішньоутробними інфекціями групи ТОRСН як група самого високого ризику інвалідізації по ураженню ЦНС.