Рибальченко Т. В. Біохімічні особливості безрецепторної міжклітинної сигналізації

Дисертаційна робота присвячена вивченню біохімічних особливостей міжклітинної хімічної сигналізації на прикладі регуляторних пептидів. Встановлені поверхнево активні і мембранотропні властивості низки регуляторних пептидів (кіоторфіну, енкефалінів, нейротензину, нейрогіпофізарних гормонів, субстанції П, брадикініну) і вірусу тютюнової мозаїки. Досліджено вплив окремих з них на Са2+-залежні АТФазні активності плазматичної мембрани і саркоплазматичного ретикулуму міоцитів та пасивний і АТФ-залежний транспорт Са2+ цими мембранами. На мембранах різного ступеня організації встановлено, що ліпідний мембранний матрикс виконує "каталітичну" роль в первинних процесах взаємодії пептидів з мембранами, забезпечуючи як рецепторні, так і нерецепторні їх ефекти. На прикладі низки регуляторних пептидів міжклітинної хімічної сигналізації припускається, що їх інкорпорація в ліпідний матрикс ініціює щонайменше 9 нерецепторних механізмів модуляції функціональної активності клітин. Сфера використання: установи медико-біологічного профілю.