Сірко Я. М. Онтогенетичні особливості обміну білків у тканинах гусей і деякі фактори його регуляції

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0402U002624

Здобувач

Спеціальність

  • 03.00.04 - Біохімія

16-07-2002

Спеціалізована вчена рада

Д 35.368.01

Інститут біології тварин НААН

Анотація

Об'єкт - онтогенетичні особливості обміну білків у тканинах гусей і деякі фактори його регуляції. Мета - дослідження онтогенетичних особливостей синтезу і розпаду білків у різних органах і тканинах гусей, ролі амінокислот, глюкози і жирних кислот у регуляції цих процесів на різних етапах росту птиці, впливу різного рівня протеїну і жиру в раціоні на її ріст і обмін білків в організмі. Методи дослідження та апаратура - біохімічні, фізіологічні, зоотехнічні, спектрофотометр - 16, автоматичний аналізатор амінокислот ААА-Т339, апарат К'єльдаля, фотоелектрокалориметр, рН-метр, денситометр, рідинний сцинтиляційний лічильник LKB, TECHNIKON RA-1000. Новизна: Уперше проведено системне дослідження онтогенетичних особливостей обміну білків в органах і тканинах гусей на різних етапах онтогенезу, впливу різного вмісту протеїну і жиру в раціоні гусей у перші місяці життя на синтез і розпад білків у тканинах та інтенсивність росту. Вивчено вікову динаміку змін загального вмісту білків їхнього амінокислотного складу та співвідношення окремих білкових фракцій у печінці, скелетних м'язах, шкірі і слизовій тонкого кишечнику гусей після переходу від ембріонального до постембріонального періоду. Виявлено різке зниження інтенсивності синтезу білків у названих органах і тканинах гусей після вилуплення, підвищення її до 10-30- денного віку і зниження в період з 30- до 60-денного віку. Виявлено також різке підвищення активності кислих і нейтральних протеаз у досліджуваних органах і тканинах гусей після вилуплення і зниження її з 30- до 60-денного віку, підвищення активності аланінамінотрансферази в органах і тканинах гусей після вилуплення і активності аспартатамінотрансферази в них у період з 30- до 60-денного віку. Встановлено значно більше використання фенілаланіну в синтезі у білків в органах і тканинах ембріонів, ніж у дорослих гусей, більше використання вуглецевого скелету амінокислоти в синтезі ліпідів порівняно до використання її в енергетичних процесах в органах і тканинах гусей. Встановлений зв'язок між вмістом протеїнуі жиру в раціоні гусей в перші місяці життя, інтенсивністю синтезу і розпаду білків у скелетних м'язах та інтенсивністю їх росту. Результати - вивчено вікову динаміку змін інтенсивності синтезу і розпаду білків та субстратних механізмів регуляції цих процесів, загального вмісту білків, їх амінокислотного складу і співвідношення окремих білкових фракцій в печінці, скелетних м'язах, шкірі і слизовій тонкого кишечнику гусей після переходу від ембріонального розвитку до постембріональго. Обгрунтовано підвищення рівня протеїну в раціоні гусей при інтенсивному вирощуванні з 10- до 60-денного віку до 20% або додавання до раціону з вмістом 18% протеїну 3% соняшникової олії.Упровадження - отримані результати будуть використані при підготовці рекоменда цій з нормування живлення гусей. Галузь - використання є фізіологія, біохімія, птахівництво, годівля.

Файли

Схожі дисертації