Соловодзінська І. Є. Особливості детоксикуючої системи у щурів різного віку за дії кадмію та корекції антиоксидантами та ентеросорбентами

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0402U003024

Здобувач

Спеціальність

  • 03.00.04 - Біохімія

24-09-2002

Спеціалізована вчена рада

Д 35.368.01

Інститут біології тварин НААН

Анотація

Об'єкт - вивчення динаміки змін ендогенної інтоксикації та детоксикуючої системи в печінці та плазмі крові щурів різного віку за дії хлориду кадмію та корекції порушень цих процесів за допомогою прополісу, комбінованої дії прополісу та ентеросорбенту "Фібрабету", ліпосом з манітолом та цитохромом С. Мета - дослідити і дати оцінку окремих ланок детоксикаційної системи та стану ендогенної інтоксикації в тварин різних вікових груп з кадмієвим токсикозом та з'ясувати ефективність корекції цих порушень за допомогою антиоксидантів, ентеросорбентів та ліпосом. Методи дослідження та апаратура - біохімічні, фотоелектроколориметр, спектрофотометр, рН-метр, центрифуга вакуумна, мікроскоп. Новизна - встановлено, що найвищий рівень ендогенної інтоксикації (збільшення вмісту середніх молекул, еритроцитарного індексу інтоксикації) та зменшення швидкості процесів мікросомального окиснення в здорових тварин відзначено в щурів 18-місячного віку. У крові та печінці тварин під впливом хлориду кадмію збільшується вмістсередніх молекул, еритроцитарного індексу інтоксикації - маркерів ендогенної інтоксикації, в усі терміни дослідження. Інтоксикація кадмієм суттєво впливає на стан плазматичних і лізосомальних мембран: у крові тварин усіх вікових груп підвищувалася активність амінотрансфераз, кислої фосфатази. Під впливом хлориду кадмію наступає суттєве порушення процесів детоксикації, що супроводжується зниженням швидкості окиснювальних процесів у мікросомах гепатоцитів, зменшенням деметилазної та гідроксилазної активності, збільшенням концентрації сечовини та вмісту загального і кон'югованого білірубіну в крові усіх груп тварин. Максимальні зміни спостерігали в молодих (3-міс.) та старих (18-міс.) щурів в ранні строки інтоксикації. Розчин прополісу знижує вираженість синдрому ендогенної інтоксикації, активує окиснювальні процеси у мікросомах гепатоцитів, що підтверджує його гепатопротекторні властивості. Використання його із "Фібрабетом" також проявляє нормалізуючий вплив на тварин із кадмієвою інтоксикацією. Холінфосфатидні ліпосоми з інкорпорованим манітолом і цитохромом С мають виражений нормалізуючий вплив на стан мембранних структур, процеси детоксикації. Їх введення сприяло зменшенню вираженості токсичного синдрому у тварин усіх вікових груп. Найбільший ефект від введення ліпосом спостерігали в тварин старшої вікової групи. Упровадження - отримані результати будуть використані для подальшого дослідження і можливого застосування ліпосом, прополісу та "Фібрабету" за умов токсичного впливу на організм ксенобіотиків. Галузь - біохімія, токсикологія, фармакологія.

Файли

Схожі дисертації