Курбатов С. В. Історичний час як детермінанта творчого процесу.

В дисертації здійснюється філософський аналіз естетичних вимірів категорії історичний час і вивчається вплив останнього на творчий процес. Історичний час розглядається як символічний контекст, у якому, і крізь який розгортається специфічно людське буття у світі. Динаміка цього глобального процесу визначається принципами гармонії та досконалості. Буття людини розгортається у символічному культурному просторі, який формує нашу "другу природу" або рівень існування. Втілюючи культурний простір, символічний контекст створює певну історичну епоху. Усвідомлення та сприйняття часу у контексті певної історичної епохи визначає темпоральну специфіку останньої. У відповідності з цим пропонується наступна класифікація історичних епох: а)епохи зі статичним контекстом, коли дисгармонійність теперішнього співвідноситься з гармонією минулого, а онтологічна ситуація людини визначається "одвічним поверненням" до витоків; б)епохи з динамічним контекстом, коли поряд зі співвідношенням з минулим з'являється більш важливий рівень співвідношення з майбутнім, який активізує творчій імпульс, спонукає людину активно створювати реальний контекст власного існування; та в)позаконтекстуальні епохи, репрезентовані так званим "перехідним часом", характерною рисою якого є відсутність темпоральних орієнтирів. Сучасна історична епоха, епоха постмодернізму або посткультури, є яскравим прикладом позаконтекстуальної епохи, що визначає досить складну систему детермінації творчого процесу історичним часом. У якості основних типів детермінації розглядаються віталістично-психологічна, онтологічна та естетична. Прогнозується, що контекст майбутньої історичної епохи буде мати віртуальний характер, який визначить принципово новий механізм реалізації історичного часу.