Мохунь О. І. Сингулярності випадкових оптичних полів

В дисертаційній роботі вивчалася тонка поляризаційна структура оптичних векторних полів, а саме система їх особливих точок та множин, які ці точки утворюють. Під множинами особливих точок розуміють систему поляризаційних сингулярностей, що містять L-контури та C -точки. Розроблено методику дослідження поляризаційних сингулярностей в оптичному діапазоні, яка заснована на дослідженні скалярних поляризаційних проекцій поля відомими методами "вилочної" інтерферометрії. Введено поняття еквіазимутальних ліній ( -ліній) у векторних полях. Знайдено та експериментально перевірено зв'язок між різними типами поляризаційних сингулярностей, а саме L-контурами та C -точками. Цей зв'язок дає можливість пов'язати в систему поляризаційні сингулярності, які досі були вивчені як локальні структури. В роботі сформульовано знаковий принцип, щодо C -точок, який пов'язує C -точки в сингулярну мережу. Проведена експериментальна перевірка сформульованого принципу. В дисертаційній роботі описані дослідження елементарних поляризаційних структур, які отримані за допомогою синтезованих голограм. На основі цих досліджень розглянуто можливість створення "самозвідного" оптичного пінцету. Проведено експериментальна перевірка можливості створення "самозвідних" оптичних пасток.