РЖЕВСЬКА В. С. Право держави на самооборону в світлі розвитку юридичних гарантій міжнародної безпеки.

Дисертація присвячена визначенню тенденцій розвитку інституту права на самооборону в міжнародному праві. Досліджено історію формування цього інституту, розвиток його джерел, розкрито його місце в системі сучасного міжнародного правопорядку. Проаналізовано зміст звичаєвих та договірних норм, які визначають підстави та межі здійснення права на індивідуальну або колективну самооборону. Показана роль практики Міжнародного Суду ООН та Ради Безпеки ООН у розвитку міжнародно-правового регулювання самооборони держав у другій половині ХХ ст. Особлива увага приділена тенденціям практики держав щодо здійснення права на самооборону в період 1991-2001 рр. та впливові цієї практики на систему правових гарантій міжнародного миру та безпеки. Розглянуто зв'язок між пошуком міжнародно-правових підстав для операції "Буря в пустелі" та становленням нових форм участі ООН у застосуванні примусу до порушників міжнародного миру. Проаналізовано правові аспекти участі НАТО у підтримці міжнародного миру та безпеки в Європі післязавершення "холодної війни". Узагальнено наслідки терористичних актів 11 вересня 2001 р. в США для визначення меж та функціонального спрямування права держав на самооборону.