Коруц У. З. Заборона пропаганди війни у сучасному міжнародному праві

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0524U000008

Здобувач

Спеціальність

  • 12.00.11 - Міжнародне право

25-01-2024

Спеціалізована вчена рада

Д 26.062.21

Національний авіаційний університет

Анотація

Сформульовано концептуальні положення і висновки, що мають наукову новизну і є особистим внеском автора в дослідження заборони пропаганди війни. Запропоновано власну періодизацію розвитку історіографії пропаганди війни, в межах якої виокремлено її основні етапи. Обґрунтовано методологічний інструментарій дослідження феномена пропаганди війни, який полягає у застосуванні методології наукового пізнання, заснованої на поєднанні загальноправових, спеціально правових (методологія науки кримінального права) та психолого-правових методах. Подано концептуальне бачення дворівневої структури пропаганди війни, що передбачає наявність сукупності взаємообумовлених елементів, які розкривають розуміння пропаганди війни: перший рівень передбачає запобігання пропаганді війни, другий рівень націлений безпосередньо на усунення самої пропаганди війни. Обидва нормативно закріплені у ч. 1 ст. 20 та у ч. 2 ст. 20 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (МПГПП). Пропаганда війни розуміється автором як поширення в будь-якій формі поглядів, фактів, аргументів та інших відомостей, зокрема завідомо неправдивих, розпалювання внутрішньо- та зовнішньодержавної расової, релігійної, національної ворожнечі, що має на меті заклики та підбурювання до здійснення воєнних конфліктів або агресивної війни. Визначено змістовне наповнення пропаганди війни, яке передбачає наявність сукупності таких взаємообумовлених елементів, як: підбурювання до війни або агресивних дій; ізоляція громадян від будь-яких контактів із зовнішнім світом; замовчування та викривлення діяльності міжнародних установ на користь миру; створення перешкод для отримання інформації про думку інших держав. Доведено, що норми, які стосуються заборони пропаганди війни, спрямованої на пряме та громадське підбурювання до ворожнечі чи насильства, є нормами загального міжнародного права, що покладають зобов’язання на держави. І саме такі норми накладають позитивні зобов’язання erga omnes на заборону пропаганди війни. А відтак, внесення застережень до них і відхилення від них унеможливлюються. Виокремлено чотири аспекти щодо мови ненависті та ворожнечі: поширення ідей, заснованих на расовій нерівності; поширення ідей, заснованих на расовій ненависті; підбурювання до расової дискримінації; підбурювання до актів, спрямованих проти будь-якої раси чи групи осіб іншого кольору шкіри або етнічного походження, а також надання будь-якої допомоги для проведення расистської діяльності, зокрема її фінансування. Окреслено ключові елементи для визначення сутності мови ворожнечі, а саме: умисел, підбурювання й осуджені результати. Елемент пропаганди можна розуміти як вимогу щодо умислу, тобто вона охоплює лише заяви, зроблені з наміром розпалити ворожнечу. Заяви, зроблені з наміром підбурювати інших до ненависті, необхідно сприймати як мову ворожнечі. Обґрунтовано, що підбурювання є елементом пропаганди війни та взаємопов’язаним з нею поняттям. Вбачається, що вирішальним і відмінним елементом підбурювання є намір підбурювати інших до ворожості чи насильства. Запропоновано внести пряме і публічне підбурювання до агресії до переліку злочинів Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Визначено основні аспекти практики міжнародних військових трибуналів, коли пропаганда війни розуміється і як сукупність дій щодо підбурювання до воєнних дій чи геноциду, і як прямі заклики щодо конкретних злочинних дій проти конкретних осіб, і як пропагування расової, національної чи ментальної домінації однієї народності, групи осіб над іншою; пропаганда війни визнається і як закінчений злочин, і як незакінчений злочин без прямих негативних суспільних наслідків, але у випадку незакінченого злочину міжнародна практика розробила концепцію невідворотності та неможливості уникнення покарання. Отримали подальшого розвитку положення про те, що на міжнародному рівні й досі не вироблена універсальна правова конструкція у формі нормативно-правового акта, який містить загальне й обов’язкове для всіх держав визначення пропаганди та її негативних явищ. Вирішення зазначеного питання перебуває у площині реалізації спільних міждержавних механізмів укладання багатосторонніх та двосторонніх міжнародно-правових договорів. А тому важливо враховувати світовий досвід як держав, так і міжнародних організацій, наприклад, Європейського Союзу; положення, що відносини в сфері заборони пропаганди війни слід сприймати значно ширше, ніж суто кримінально каране діяння. Пропаганда війни перетворюється на стійкий інструмент ведення війни, а тому доцільно проводити упереджуючий аналіз та правове моделювання пошуку нових ефективних механізмів кримінального переслідування за такий вид злочину, навіть із можливістю його родової диверсифікації

Публікації

1. Коруц У.З. Заборона пропаганди війни: міжнародно-правові засади: монографія. Одеса: Фенікс, 2023. 340 с.

2. Коруц У. З. Міжнародний кримінальний суд: проблеми покарання за міжнародні злочини. Науковий вісник публічного та приватного права. 2017. Т. 1, № 5. С. 234–239. http://nvppp.in.ua/vip/2017/5/tom_1/46.pdf. (0,21 др. арк.).

3. Коруц У.З., Вишневський Б.С. Міжнародно-правова відповідальність за злочини пропаганди та дезінформації. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2018. № 3. С. 238–242. apnl.dnu.in.ua/3_2018/53.pdf. (0,21 др. арк., особисто автору – 0,17 др.арк.: розкрито сутність та особливості інституту міжнародно-правової відповідальності за злочини пропаганди).

4. Коруц У.З. Кримінальна відповідальність за пропаганду війни в Україні: сучасний стан та досвід зарубіжних країн. Правова держава. 2019. № 36. С. 91–98. https://doi.org/10.18524/2411-2054.2019.36.184874 (0,3 др. арк.).

5. Коруц У.З. Поняття пропаганди війни: історико-правовий аспект. Південноукраїнський правничий часопис. 2019. № 4. С. 118–123. https://doi.org/10.32850/sulj.2019.4.1.26 (0,21 др. арк.).

6. Коруц У.З. Протидія негативним проявам пропаганди в Європейському Союзі. Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. Юриспруденція. 2019. Т. 2, № 42. С. 134–138. https://doi.org/10.32841/2307-1745.2019.42-2.32 (0,2 др. арк.).

7. Коруц У.З. Правове забезпечення заборони пропаганди війни: досвід республік Молдови та Грузії. Прикарпатський юридичний вісник. 2019. № 4 (29). С. 203–207. https://doi.org/10.32837/pyuv.v2i4(29).464 (0,21 др. арк.).

8. Коруц У.З. Нормативно-правове забезпечення запобігання і протидії пропаганді війни в Україні в контексті сучасних викликів та загроз. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Юридичні науки. 2020. Т. 31 (70), № 2. С. 184–190. https://doi.org/10.32838/2707-0581/2020.2-3/30 (0,25 др. арк.).

9. Коруц У.З. Пропаганда як злочин у рішеннях міжнародних кримінальних судів і трибуналів. Правова позиція. 2020. № 2 (27). С. 142–147. https://doi.org/10.32836/2521-6473.2020-2.26 (0,21 др. арк.).

10. Коруц У.З. Проблемні питання визначення поняття «гібридна війна» як елементу пропаганди війни. Приватне та публічна право. 2020. № 2. С. 125–130. https://doi.org/10.32845/2663-5666.2020.2.24 (0,21 др. арк.).

11. Коруц У.З. Зміст пропаганди та обмеження свободи вираження поглядів у практиці Європейського суду з прав людини. Право і суспільство. 2020. № 1, Ч. 2. С. 179–185. https://doi.org/10.32842/2078-3736/2020.1-2.29 (0,25 др. арк.).

12. Коруц У. З. Поняття підбурювання до агресивної війни як елементу пропаганди в міжнародному кримінальному праві. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2020. Вип. 60. С. 211–215. https://doi.org/10.32782/2307-3322/2020.60.46 (0,2 др. арк.).

13. Коруц У. Пропаганда війни в імперативних нормах і зобов’язаннях erga omnes. Юридичний вісник. 2020. № 1. С. 149–156. https://doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1573 (0,3 др. арк.).

14. Коруц У.З. Інформаційна війна як інструмент пропаганди війни: правові підстави протидії. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 8. С. 334–339. https://doi.org/10.32849/2663-5313/2020.8.55 (0,21 др. арк.).

15. Коруц У.З. Міжнародні механізми протидії пропаганді війни. Вісник Чернівецького факультету Національного університету «Одеська юридична академія». 2020. № 2. С. 103–108. https://doi.org/10.32837/chern.v0i2.83 (0,21 др. арк.).

16. Коруц У.З. Запобігання та протидія пропаганді війни та інформаційним загрозам в Україні. Публічне право. 2020. № 2. С. 80–88. https://doi.org/10.32782/2020-38-09 (0,33 др. арк.).

17. Коруц У. З. Вплив практики міжнародних кримінальних трибуналів на визначення пропаганди війни як міжнародного злочину. Право і суспільство. 2021. С. 265–273. https://doi.org/10.32842/2078-3736/2021.1.40 (0,33 др. арк.).

18. Коруц У. З. Практика Нюрнберзького трибуналу та її значення для кваліфікації пропаганди війни як міжнародного злочину. Альманах міжнародного права. 2021. Вип. 24. С. 222–231. https://doi.org/10.32841/ILA.2020.24.26 (0,38 др. арк.).

19. Коруц У.З. До питання міжнародно-правової відповідальності за пропаганду агресивної війни. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2021. Вип. 50. С. 114–119. https://doi.org/10.32841/2307-1745.2021.50.24 (0,21 др. арк.).

20. Коруц У. З. Заборона пропаганди війни в умовах воєнного стану: аналіз законодавчих новацій. Київський часопис права. 2022. Вип. 4. С. 219–226. https://doi.org/10.32782/klj/2022.4.33 (0,3 др. арк.).

21. Koruts U. Combating hate speech: experience of the Council of Europe. Juridical scientific and electronic journal. 2023. Vol. 5. P. 405–408. https://doi.org/10.32782/2524-0374/2023-5/100 (0,21 др. арк.).

22. Коруц У.З. Розслідування Міжнародним кримінальним судом воєнних злочинів росії в Україні. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Юридичні науки. 2023. Т. 34 (73), № 2. С. 171–176. https://doi.org/10.32782/TNU-2707-0581/2023.2/28 (0,21 др. арк.).

23. Коруц У.З. Правова природа та сутнісне значення принципу комплементарності Міжнародного кримінального суду і його місце в системі кримінальної юстиції держави. Visegrad Journal on Human Rights. 2016. № 4. С. 117–122. (0,21 др. арк.).

24. Koruts, U. Structure and content of the war propaganda phenomenon in the system of social and international relations. Evropsky politicky a pravni diskurz. 2019. Vol. 6, No. 6. P. 45–52. https://eppd13.cz/wp-content/uploads/2019/2019-6-6/09.pdf. (0,3 др. арк.).

25. Koruts, U. Legal support of counteraction of war propaganda in Ukraine. Recht der Osteuropaischen Staaten (ReOS). 2019. Vol. 4. P. 76–81. ReOS 04 aus 2019.pdf (uni-goettingen.de). (0,21 др. арк.).

26. Koruts, U. Activities of conventional authorities and international officials in the counteraction of war propaganda. Visegrad Journal on Human Rights. 2020. Vol. 1, No. 1. P. 134–141. https://journal-vjhr.sk/wp-content/uploads/2020/12/Vyshegrad-1_2020_Tom-1.pdf . (0,21 др. арк.).

27. Koruts, U. Legal aspects of creating a Special International Tribunal for the crime of russian aggression against Ukraine. Copernicus Political and Legal Studies. 2023. Vol. 2, No.1.P.11-17. https://doi.org/10.15804/CPLS.2023101 (0,25 др.арк.).

28. Koruts, U. International Legal Regulation of Countering Propaganda of War and Manifestations of Extremism. Academic Journal of Interdisciplinary Studies. 2020. Vol. 9, No. 1. P. 105–111. https://doi.org/10.36941/ajis-2020-0009 Включено до міжнародної наукометричної бази Scopus. (0,25 др. арк.).

29. Plakhotniuk, N., Koruts, U., Doroshenko, E. Constitutional restrictions on human rights and freedoms in the development of liberal democracy in Europe. Access to Justice in Eastern Europe. 2021. Vol. 3, No. 11. Р. 129–143. https://doi.org/10.33327/AJEE-18-4.3-n000075 Включено до міжнародної наукометричної бази Web of Science. (0,58 др. арк., особисто автору - 0,17 др. арк.: внесок автора відображено на сторінках 133-136 у частині дослідження, яке присвячено правовій сфері дії обмежень у Східній Європі).

30. Koruts, U., Maksymovych, R., Shtykun, O. Legal Grounds for Restrictions of Human Rights in the European Court of Human Rights Case-Law. Access to Justice in Eastern Europe. 2021. Vol. 4, No. 12. P. 131–145. https://doi.org/10.33327/AJEE-18-4.4-n000089 Включено до міжнародної наукометричної бази Web of Science. (0,58 др. арк., особисто автору - 0,17 др. арк.: внесок автора відображений у частині 4 статті, присвяченій обмеженням прав людини в практиці ЄСПЛ).

31. Koruts, U. Some aspects of the jurisdiction of the international criminal court an ratification of the statute. Economic and social development of Ukraine in XXI century: national vision and globalization challenges. 2017. Vol. 1. P. 175–179. (0,2 др. арк.).

32. Коруц У.З. Пропаганда війни в міжнародному праві. Конгрес міжнародного та європейського права: зб. наук. праць, 25-26 трав. 2018 р. Одеса: Національний університет «Одеська юридична академія» ; Фенікс, 2018. С. 38–41. http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/9920/congress%20Int%20Law25.05.18.pdf?sequence=1&isAllowed=y. (0,13 др. арк.).

33. Коруц У. З. Міжнародно-правові аспекти заборони пропаганди війни. Розвиток науки і практики міжнародного права : Міжнар. наук.-практ. конф., присвячена 25-річчю УАМП, та міжнародно-правові читання, присвячені пам'яті Олександра Задорожнього. 2018. Вип. 1. С. 76–79. (0,13 др. арк.).

34. Коруц У.З. Кримінальна відповідальність за пропаганду війни у законодавстві України та Грузії. Україна в умовах реформування правової системи: сучасні реалії та міжнародний досвід : матеріали IV міжнар. наук.-практ. конф. 2019. С. 160–163. (0,13 др. арк.).

35. Koruts, U., Kravchuk, M. On ratification of the Rome Statute of the International criminal Court: experience of Moldova and current situation in Ukraine. Promovarea valorilor social-economice în contextul integrării europene : conferința, 12-13 decembrie 2019. Chișinău: Tipografia “Adrilang”, 2019. P. 9–11. https://ibn.idsi.md/sites/default/files/imag_file/9-11_10.pdf. (0,08 др. арк.).

36. Коруц У.З. Окремі питання тлумачення та імплементації статті 20(2) Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. European Potential for the Development of Legal Science, Legislation and Law Enforcement practice: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 28 квіт. 2021 р. Рига: Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. C. 238–241. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-040-7-60 (0,13 др. арк.).

37. Коруц У. З. Огляд підходів до визначення поняття «пропаганда» та «пропаганда війни». Шості Таврійські юридичні наукові читання : матеріали VІ міжнар. наук.-практ. конф., 5-6 лют. 2021 р. Запоріжжя: Видавничий дім «Гельветика», 2021. С. 129–132. https://tnu.edu.ua/wp-content/uploads/2022/04/%D0%A2%D0%9D%D0%A3_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%A4%D0%B5%D0%B2%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C_2021.pdf. (0,13 др. арк.).

Коруц У.З. Юридичний фронт: шлях до Спеціального міжнародного трибуналу для росії. Міжнар. наук.-практ. конф. «Трансформаційні процеси соціально-гуманітарної сфери сучасної України в умовах війни: виклики, проблеми та перспективи» (2-3 червня 2022 р.). 2022. С. 319-321. http://nauksgf.wunu.edu.ua/index.php/npsgf/issue/view/3 (0,08 др. арк.).

39. Коруц У.З. Пропаганда війни в рішеннях міжнародних кримінальних трибуналів як досвід для кваліфікації воєнних злочинів в Україні. VІ міжнар. наук.-практ. конф. «російсько-українська війна: право, безпека, світ» (29-30 квітня 2022 р.). 2022. C. 310-314. (0,14 др.арк.).

40. Коруц У. З. Шляхи створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. VІІ міжнар. наук.-практ. конф. «Україна в умовах реформування правової системи: сучасні реалії та міжнародний досвід». 2023. С. 197-200 (0,13 др.арк.).

41. Коруц У.З. Огляд законодавчих змін щодо заборони пропаганди війни в Україні. XX міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в XXI: національна візія та виклики глобалізації» 19 травня 2023 р, м. Тернопіль.: Західноукраїнський національний університет. 2023. С. 962-967. (0,18 др.арк.).

42. Коруц У.З. До окремих питань юрисдикції Міжнародного кримінального суду. II міжнар. наук.-практ. конф. «Соціальні, економіко-правові та фінансові виклики в умовах глобальних трансформацій», 19-20 травня 2023 року, м. Свалява, Закарпатська обл. 2023. С. 196-199. (0,21 др.арк.).

Файли

Схожі дисертації