Маламура О. О. Концепція естетизму в контексті західноєвропейського романтизму.

Дисертація присвячена виявленню специфіки природи естетизму та розкриттю історичної динаміки становлення естетизму в контексті західноєвропейського романтизму, який виступив в західноєвропейській культурі як антитеза пануванню абсолютизації розуму та абстрактній тотожності моралі у межах класичної парадигми філософування, зокрема естетиці просвітництва. Естетизм, який певний час мав відносно самостійний розвиток у межах європейської естетики, при поступовому розгортанні знаходить собі місце у контексті романтичної концепції і, врешті решт, виступає як найвищий щабель романтизму і його логічне завершення. Якщо романтизм визначав себе через зовнішнє протистояння Просвітництву, то естетизм у стислому вигляді відтворює внутрішні протиріччя романтичних колізій. Такий аналіз несе не лише суто теоретичне навантаження, але відбувається шляхом аплікації концепції естетизму до художньої практики XVIII-XIX століть, та слугує критерієм для мистецтвознавчої класифікації та художньої критики. В роботі аналізується культурно-історична та теоретична площина співвідношення романтизму та естетизму, наводяться їх принципові характеристики. Розглядається неоромантична концепція естетизму Оскара Уальда, яка імпліцитно несе у собі всі конотації внутрішньої напруженості цієї теоретичної та художньої позиції, демонструє її історичне значення.