Дисертація присвячена проблемі визначення клініко-функціональних особливостей впливу астеноневротичних нашарувань в редукції коронарного і функціонального резервів за дисбалансу симпатичної і парасимпатичної ланок нервової системи та ендотеліальної дисфункції в умовах формування коронарної хвороби серця. За результатами обстеження 288 пацієнтів з нейроциркуляторною дистонією (НЦД), стабільною стенокардією I-II ФК (СС), нестабільною стенокардією, яка виникла вперше, та есенціальною гіпертензією I ст. встановлено, що поєднання органічної кардіальної патології з проявами астеновегетативних порушень супроводжується меншим обмеженням коронарного резерву, більшою толерантністю до навантаження, обмеженими проявами ішемії, збільшенням загальної скоротливості міокарда. Вихідні показники варіабельності серцевого ритму демонструють тенденцію до активації симпатичного контуру. Розподіл ендотеліну-1 (ЕТ-1) свідчить про переважання вихідного рівня та на висоті навантаження у хворих на СС в співставленні з НЦД, при позитивній велоергометрії (ВЕМ) за зменшення досягнутого навантаження при зростанні ймовірності ішемічної реакції та обмеження загальної і регіонарної фракції викиду за зростання симпатикотонії, 14-денне застосування бетаксололу обумовлює зменшення приросту ЕТ-1 на висоті ВЕМ з 20,73% до 0,94%.
