Об'єкт - освітній процес у народних школах Закарпаття другої половини ХІХ - кінця ХХ ст. Мета - проаналізувати функції змісту букварів для народних шкіл на різних етапах українського букваротворення досліджуваного періоду в Закарпатському регіоні задля використання їх освітнього потенціалу в сучасній школі І - ІІІ ступеня. Методи: теоретичні - історико-логічний аналіз методологічної, психолого-педагогічної літератури, документів керівних органів освіти, навчальних програм; хронологічний, ретроспективний, системно-структурний та порівняльний аналізи змісту підручників; узагальнення традиційного й новаторського досвіду створення підручників; емпіричні - педагогічне спостереження та діагностування, бесіди, анкетування, тестування, методи математичної обробки статистичних даних. Наукова новизна і теоретична значущість дослідження: · виявлено особливості процесу розвитку українського національного букварства на різних історичних етапах (творення букварів в умовах глибокого занепаду культурного життя закарпатоукраїнського народу, коли політичною домінантою виступає великодержавний шовінізм у ставленні до представників неугорських національностей; утвердження суспільного ідеалу - загальнолюдської солідарності, рівності, доброчесності, працьовитості; обстоювання родинних традицій та неухильного дотримання релігійних постулатів у вихованні дітей; популяризація різних жанрів українського народного дитячого фольклору та ін.); · проаналізовано освітні пріоритети змісту українських букварів другої половини ХІХ - кінця ХХ ст., а також видрукуваних протягом першого десятиліття незалежності України (виховання особистісних якостей молодших школярів на основі загальнолюдських цінностей, громадянськості, національної самоідентифікації, патріотизму, вищих моральних якостей, християнської моралі та ін; докорінне оновлення методологічних установок, дидактичних і методичних засад; реалізація пріоритетних концепцій національного й громадянського виховання в контексті програми "Освіта. Україна ХХІ століття"; · обґрунтовано та доповнено систему дидактичних принципів структурування змісту шкільних підручників (природовідповідності, народності, краєзнавчості та ін.); добору їх змісту з урахуванням напрацювань українських і зарубіжних учених в галузі дидактики початкової школи (енциклопедичності, сезонності, нерозривного зв'язку теоретичного матеріалу з реальним життям краян, єдності загальнолюдського, національного й етнічного в роботі з кожним вихованцем). Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що виявлені особливості використання змісту букварів в утвердженні українських виховних традицій, якими послуговувалися в народних школах Закарпаття досліджуваного періоду, можуть застосовуватися сучасними вчителями початкових класів у позакласній роботі з метою формування в молодших школярів загальнолюдських цінностей; в лекційно-просвітницькій діяльності з батьками. Матеріали ретроспективного аналізу виховних пріоритетів українських букварів використано викладачами вищих та середніх закладів педагогічної освіти різних рівнів акредитації під час вивчення тем і розділів курсів "Педагогіка", "Історія педагогіки", "Методика навчання рідної мови у початковій школі", "Дитяча література" та ін.; висновки дослідження використано в розробці методичних рекомендацій для вчителів щодо організації позакласної роботи з шестирічними першокласниками із використанням українських букварів досліджуваного періоду.
