Приступа М. І. Регулювання соціально-трудових відносин на регіональному ринку праці

Об’єкт дослідження - процеси, що виникають між найманими працівниками, роботодавцями, профспілками, місцевими органами управління в галузях виробництва товарів і послуг. Мета - поглиблення концептуальних положень та методології створення оптимізаційних моделей і механізмів регулювання соціально-трудових відносин в регіоні, які ґрун-туються на основі нормативної системи макроорієнтирів, розробка показників норм потреб та індексу якості соціально-трудового потенціалу регіону. Методи: економіко математичне моделювання, аналіз, синтез. Теоретичний результат - сформульовані та обґрунтовані дисертантом наукові положення і рекомендації є основою для вирішення науково-практичних проблем регулювання соціально-трудових відносин на регіональному ринку праці. Наукова новизна - уточнено економічний зміст і сутність "соціально-трудових відносин" в умовах регіонального ринку праці; введено в науковий обіг поняття "соціально-трудовий потенціал регіону", "індекс якості соціально-трудового потенціалу регіону", "нормативне регулювання соціально-трудових відносин на основі макроорієнтирів"; здійснено оцінку функціонування соціально-трудових відносин на національному та регіональному рівнях в динаміці, яка дала можливість виявити дію позитивних та негативних чинників у регіоні в аспекті таких основних складових соціально-трудових відносин як зайнятість, оплата праці тощо; визначені основні напрями удосконалення соціально-трудових відносин на рівні району, регіону, області, виробничих економічних систем; сформульовані пропозиції автора щодо удосконалення системи інформаційного, економічного й організаційного забезпечення, створення моніторингу соціально-трудових відносин в регіоні на основі врахування причин незадоволеності працівників; вперше запропонована система показників оцінки, контролю та управління розвитком соціально-трудових відносин, які можуть бути використані на регіональному ринку праці; система поєднує економічні, фінансові, регуляторні та показники соціально-економічних умов праці; обґрунтовано критерії та показники пофакторної оцінки незадоволеності соціально-трудовими відносинами для розрахунку інтегрального індексу соціальної напруги і обрання стратегії вирішення прогнозованих конфліктів; подальший розвиток отримало групування факторів