Аверкіна Н. А. Людина як "радикальна реальність" у філософії Х. Ортеги-і-Гассета.

Дисертація присвячена дослідженню проблеми людини у контексті філософської спадщини Х.Ортеги-і-Гассета. У роботі демонструється нове розуміння людського буття через поняття "радикальної реальності", що уможливлює аналіз великого спектру відношень людини зі світом, онтологічно-гносеологічних та соціокультурних вимірів її існування. Постановка проблеми людини та акцентування різних рівнів синкретичного світу людської екзистенції логічно призводить до розгляду питання про внутрішню самореалізацію людини та її наслідки для соціореальності. З'ясування підстав та механізмів такої самореалізації для визначення буття та сутності людини виявляє особливу актуальність дослідження. Узагальнюючи основні теоретичні положення Ортеги, робиться висновок про їхню принципову вагомість для усвідомлення небезпечних тенденцій сучасного розвитку людства у напрямку створення масового, техногенного суспільства. Акцентується увага, що альтернативою самопроектування "людини-техніка" та "людини маси" є самореалізація людини черезтворчу діяльність як привнесення у соціокультурний простір нових смислів, цінностей та світоглядних орієнтацій. З'ясування особливого місця і ролі знання про людину у творчості Ортеги серед інших філософських вчень дає можливість екстраполювати його у сучасний науково-теоретичний дискурс, а також по-новому осмислити причини і характер сучасної кризи людства. Ключові слова: людина, радикальна реальність, життя, життєвий розум, індивідуальний проект, самопроектування, людина маси, людина-технік, людина-митець.