Цісінська С. В. Динаміка патогенетичних показників і терапія запальних процесів дистальної ділянки кінцівок у великої рогатої худоби (клініко-експериментальні дослідження)

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0404U004505

Здобувач

Спеціальність

  • 16.00.05 - Ветеринарна хірургія

28-10-2004

Спеціалізована вчена рада

Д 27.821.02

Анотація

Об'єкт досліджень - асептичні пододерматити та гнійно-некротичні процеси в дистальній ділянці кінцівок у великої рогатої худоби. Мета дослідження - Експериментально і теоретично обґрунтувати застосування окремих антибактеріальних, імуностимулювальних та протизапальних препаратів для лікування великої рогатої худоби при запальних процесах у дистальній ділянці кінцівок. На підставі одержаних результатів запропонувати раціональні засоби терапії. Методи дослідження - експериментальні, клініко-гематологічні (еритроцити, лейкоцити, лейкограма), біохімічні (загальний білок і його фракції, гемоглобін, глюкоза, Ca, Na, K, Mg, каротин, резервна лужність, лужна фосфатаза), та бактеріологічні (посів матеріалу з вогнища гнійного запалення на рідкі й тверді живильні середовища). Наукова новизна - з'ясована інформативність динаміки патогенетичних показників при асептичному запальному процесі у дистальній ділянці кінцівки великої рогатої худоби. На основі вивчення артеріо-венозної різниці вмісту в крові окремих органічних і мінеральних речовин запропоновано до застосування раціональні терапевтичні засоби, спрямовані на відновлення мікроциркуляції крові в зоні запального процесу. На підставі біохімічних досліджень крові з артерії та вени сафена встановлено, що в крові, яка відтікає від тканин дистального відділу кінцівки за асептичного запального процесу змінюється співвідношення між альбуміновою і глобуліновою фракціями, уражені тканини посилено використовують цукри, затримують іони магнію, фосфору, кальцію, хлору і виділяють у кров іони калію. При цьому змінюється морфологічний склад крові, у ній зростає кількість еозинофілів, а нейтрофілів - зменшується. Доведено, що препарати загальностимулювальної дії (екстракт алое, екстракт прополісу, АСД-ф2) при їх парентеральному застосуванні діють на різні ланки імунної системи організму. Обґрунтовано: доцільність застосування димексид-новокаїнових, димексид-гепаринових і димексид-ацетилсаліцилової кислоти компресів при запальних процесах у дистальній ділянці кінцівок великої рогатої худоби та включення їх до комплексних схем лікування. Для знешкодження хірургічної інфекції в рані, профілактики післяопераційних септичних ускладнень та з метою посилення антимікробної дії антибіотиків встановлена доцільність розведення їх 10%-ним димексидом на 0,5%-ному розчині новокаїну. На основі вивчення показників фагоцитозу при гострому перебізі місцевих гнійних процесів обґрунтована ефективність застосовування препарату АСД-ф2, а при хронічному - внутрішньом'язового введення екстракту алое з екстрактом прополісу. Запропоновано схему профілактики хвороб кінцівок у корів, що ґрунтується на додатковому згодовуванні вітамінно-мінеральної суміші.

Файли

Схожі дисертації