Лозова О. Г. Дріжджі - сорбенти деяких іонів важких металів.

Дисертація присвячена вивченню біосорбційних властивостей дріжджів різних таксономічних груп по відношенню до іонів міді, свинцю та шестивалентного хрому, дослідженню їх стійкості та росту при високих концентраціях іонів важких металів в середовищі, визначенню біосорбційної спроможності на основі оцінки експериментальних ізотерм сорбції. Для більш ефективного пошуку сорбентів зазначених вище іонів важких металів серед великої кількості штамів дріжджів був застосований модифікований нами метод Thomas Pumpel et al. За допомогою цього методу за величиною зони сорбції серед 113 штамів дріжджів були відібрані 7 активних штамів сорбентів Rhodotorula mucilaginosa УКМ-1776, Rh. aurantiaca УКМ-1195, Rhodotorula sp.4, Williopsis californica УКМ-248, Candida krusei УКМ-61т, Saccharomyces cerevisiae УКМ-1968, Cryptococcus sp. WT. Визначена їх стійкість до високих (до 750 мг/л) концентрацій іонів ВМ в середовищі. Вивчена фізіологія росту дріжджів та зміни рН середовища при їх культивуванні за присутності іонів ВМ.Визначені оптимальні умови для проведення сорбційних експериментів. Встановлені рівні максимальної сорбційної спроможності дріжджів та спорідненості біомаси до іонів ВМ на основі експериментально отриманих ізотерм сорбції в однакових контрольованих умовах при математичному моделюванні біосорбційного процесу окремо для кожного з досліджуваних штамів дріжджів. Найвищий рівень десорбції іонів міді, свинцю та хрому спостерігали при використанні як елюанта 0.1N ЕДТА. Результати проведених досліджень дають підставу рекомендувати найбільш активні штами-сорбенти важких металів C. krusei УКМ-61т, Rh. aurantiaca УКМ-1195, Rhodotorula sp. 4, Cryptococcus sp. WT та W. californica УКМ-248 для впровадження нових біотехнологічних процесів очистки промислових стічних вод від забруднення цими металами, або їх вилученням з розчинів.