Селевко В. Б. Храм як культурна універсалія соціального буття людини.

Об'єкт - храм як соціокультурне явище; мета - спираючись на філософську традицію досліджень культурних універсалій розкрити екзистенціально-антропологічний сенс, ціннісно-нормативний потенціал, комунікативну значимість храму в соціальному бутті людини; методи - герменевтичний, феноменологічний, ціннісно-аксіологічний, екзистенціальний аналізи, загальнонаукові принципи історичності та системності, загального зв'язку і розвитку, сходження від абстрактного до конкретного; новизна обумовлена вибором аспекту дослідження. Результат - виявлено роль храму в акумулюванні, транслюванні екзистенціального стану людини; відтворено механізм впливу матеріальних та духовних храмових форм на етичну та естетичну програми дій суб'єкта, формування стереотипів його поведінки. Храм продукує систему ціннісних детермінант соціального буття людини, транслює сакральні й десакральні стереотипи соціальної взаємодії, є одним із засобів зняття та пом'якшення суперечності буття; галузь - теорія та історія культури, філософія.