Черній А. Л. Чинник кризовості у трансформуванні суспільно-політичних систем перехідного періоду.

Дисертація є політологічним дослідженням проблеми впливу кризовості на процес трансформування суспільно-політичних систем перехідного періоду. За своєю функціональною сутністю кризові явища досить суперечливі: вони мають як деструктивний, так і конструктивний виміри, однак саме перше обумовило загалом негативістський підхід до їхньої оцінки. Вперше в політичній науці досліджується конструктивістська рольова функція чинника кризовості у процесі суспільного поступу, зокрема, доводиться, що кризові явища водночас криють в собі й конструктивістське начало як іманентну складову процесу розвитку взагалі. Парадигмальне переосмислення ролі кризовості дало змогу дослідити її об'єктивну рольову функцію, показати її конструктивістську дію в розвиткові суспільств перехідного періоду (на прикладі України та Росії). Встановлено, що проблема кризових явищ перебуває в маргінальній зоні конфліктології; стереотипне ототожнення таких понять, як "криза" і "конфлікт", "кризовість" і "конфліктність" відповідно позначаєтьсяна об'єктивності визначення їхніх справжніх функцій у процесах розвитку. Нетрадиційний концептуальний підхід до явищ кризовості уможливив об'єктивне тлумачення цього суспільного феномену, зокрема, врахування його конструктивістської ролі в процесі розбудови української державності. Доведено, що назріла потреба у виокремленні автономного напрямку (піднапрямку) наукових досліджень - кризології.