Радченко Я. Ю. Знання як стратегічний ресурс сталого економічного розвитку

Об'єкт дослідження: система виробничих відносин, що складається в умовах переходу до сталого економічного розвитку, заснованого на знаннях як його визначальному ресурсі. Мета дослідження. визначення змісту, основних характеристик і ролі знання як визначального ресурсу сталого економічного розвитку і обґрунтування практичних рекомендацій з використання наукових знань у сучасному світі для забезпечення переходу до моделі сталого розвитку в транзитивній економіці. Методи дослідження: діалектичний, аналізу і синтезу, системний і конкретно-історичний підходи, порівняльний аналіз, структурно-функціональний аналіз. Результати, новизна: 1) Обґрунтовано висновок про пріоритетність парадигми стійкого економічного розвитку на підставі хвилеподібного зростання теоретичного знання і соціально спрямованих інновацій, що забезпечують коеволюцію людини, суспільства і природи. 2) Доведено, що знаннєстворений продукт поряд з вартістю, споживчою вартістю має кориснісну вартість.3) Обґрунтовано наукову гіпотезу про те, щосоціальна економіка є науковою сферою постнекласичного економічного знання. 4) Розкрито діалектичну природу процесу розвитку і реалізації знання. 5) Соціальне партнерство розкрите як специфічний механізм формування інтелектуального потенціалу і капіталу компанії. 6) Доведено, що створення конкурентноздатної системи управління знаннями, інтелектуальним капіталом, можливе на основі органічного сполучення моделі "скарбниця" і моделі "покажчик". 7) Розроблено практичні рекомендації щодо прискореного формування економіки знань в Україні.