Рева О. М. Формування емоційної стійкості в ранньому юнацькому віці.

Дисертаційне дослідження присвячено вивченню особливостей формування та прояву емоційної стійкості у ранньому юнацькому віці. У роботі показана можливість проведення діагностичної та корекційної роботи з метою підвищення емоційної стійкості в ранньому юнацькому віці під час навчальної діяльності. Визначено комплекс методик діагностики проявів емоційної стійкості, представлено і апробовано комплекс ефективних методів психодіагностики ЕС у ранньому юнацькому віці. На підставі аналізу літературних джерел виявлено, що наукові підходи до проблеми формування ЕС в ранньому юнацькому віці відрізняються різноманіттям поглядів, недостатньою чіткістю і низьким рівнем практичної реалізації. Визначено зв'язки емоційної стійкості з умовами і чинниками діяльності, віковими особливостями розвитку та індивідуальними властивостями старшокласників. Емоційна стійкість розглядається як інтегративна якість особистості, яка впливає на успішність навчальної діяльності. Генезис проблеми емоційної стійкості дозволяє виділити два головних етапи у її становленні та розвитку: констатуюче-описовий та формуючий. Під емоційною стійкістю ми розуміємо складну інтегративну полісистемну якість особистості, що забезпечує високу продуктивність діяльності та цілеспрямованість поведінки в складних емоційно напружених умовах. Представлено особливості прояву емоційної стійкості в ранньому юнацькому віці. Розроблений цілісний комплекс психокорекційного впливу по формуванню емоційної стійкості. Запропоновано психофізичний тренінг, що грунтується на взаємодії емоційного (автоматичного) та довільного (свідомого) механізмів регуляції станів на психологічному та фізичному рівнях та передбачає оволодіння прийомами довільної психічної та психофізичної саморегуляції стану. Доведено ефективність застосування психокорекційного комплексу з формування емоційної стійкості у ранньому юнацькому віці.