Євсеєнко С. А. Революційні події 1905-1907 років в Україні в радянській історіографії

Об'єкт дослідження - комплекс наукових праць з історії революційних подій 1905-1907 років в Україні: опубліковані документи й мемуари, дослідження радянських істориків (індивідуальні й колективні монографії, статті й збірки статей матеріали наукових конференцій, дисертації та автореферати до них), - створених протягом 1920-1991 рр. Мета дослідження - вивчення процесу формування концепції історії революційних подій 1905-1907 років в Україні, визначення досягнень і недоліків радянських науковців у вивченні проблеми. Методи дослідження - загальнонаукові - історичний, логічний; спеціально-історичні - проблемно-хронологічний, синхронний, метод паралелей, метод періодизації, порівняльно-історіографічний. Теоретичні результати і новизна - вперше комплексно розглянуто і критично проаналізовано радянську концепцію революційних подій 1905-1907 рр. на основі детального вивчення джерел. Вказано на неправомірність багатьох теоретичних положень висловлених радянськими науковцями під впливом ідеологічних, об'єктивних та суб'єктивних причин. Практичні результати і новизна - на основі співставлення фактичних даних, наведених у науковій літературі з першоджерелами, виявлено помилки стосовно подій 1905-1907 рр. у кількісних характеристиках загиблих та учасників виступів, якості озброєння, хронології і робиться спроба подолати ці стереотипи.Предмет і ступінь впровадження - концепція подій 1905-1907 років на Україні досліджена в дисертації була використана при написані монографії, статей, виступів на наукових конференціях. Сфера (галузь) використання - при вивченні відповідного аспекту в історіографії, історії України, краєзнавчий та музейній роботі, читанні лекцій, проведенні практичних та семінарських занять у вищих навчальних закладах, написанні підручників з історії України, складуть основу курсів та спецкурсів для студентів.