Об'єкт дослідження - патологія нирок у високопродуктивних корів і новонароджених телят. Мета дослідження полягає в експериментальному і теоретичному обгрунтуванні методів діагностики нефротичного синдрому у високопродуктивних корів, а також у телят, хворих на колібактеріоз. Методи дослідження - клінічні, фізичні (відносна густина і величина рН, величина гематокриту); мікроскопічні (еритроцити, лейкоцити крові, осад сечі); біохімічні (білок, сечовина, креатинін, глюкоза, активність ГГТ в сироватці крові та сечі, залишковий та амінний азот, загальні ліпіди і холестерол, білкові фракції, активність АСТ і АЛТ в сироватці крові); бактеріологічні (виділення та ідентифікація бактерій з нирок і сечі); патолого-гістологічні (нирки). Наукова новизна: уперше встановлені фізіологічні ліміти показників, що характеризують екскреторну, фільтраційну, реабсорбційну і концентраційну функції нирок у високопродуктивних корів і новонароджених телят, що є основою для діагностики нефропатології. Нефротичний синдром у високопродуктивних корів характеризується порушенням екскреторної, фільтраційної, реабсорбційної і концентраційної функцій нирок, гіпопротеїнемією, гіпоальбумінемією, протеїнурією, глюкозурією і гіперазотемією, зниженням умісту сечовини і креатиніну в сечі. Уперше досліджено склад мікрофлори, виділеної з нирок і сечі корів при гепаторенальному синдромі, встановлено корелятивний зв'язок між кількістю бактерій у сечі та інтенсивністю протеїнурії, глюкозурії, зростанням активності ГГТ і кількістю лейкоцитів в осаді сечі. Вперше доведено, що зменшення виділення сечовини і креатиніну з сечею може служити індикатором порушення фільтраційної, екскреторної та реабсорбційної функцій нирок у корів з гепаторенальним синдромом. Оскільки у 100% дійних корів визначається зниження концентраційного індексу креатиніну та коефіцієнта канальцевої реабсорбції, тому їх можна розглядати як інформативні показники для діагностики гепаторенального синдрому. Встановлено, що величина вмісту залишкового азоту і сечовини в сироватці крові не може служити об'єктивним критерієм діагностики гепаторенального синдрому. Морфофункціональна незрілість клубочко-канальцевого апарату нирок у телят 3-5-денного віку зумовлює високий рівень глюкозурії та протеїнурії. Стабілізація вмісту сечовини в сироватці крові з 5-денного віку, залишкового та амінного азоту і фактора концентрації сечовини ( з 15-денного, вмісту креатиніну, величини концентраційного індексу креатиніну та коефіцієнта канальцевої реабсорбції ( з 20-денного віку є результатом поступової адаптації екскреторної, фільтраційної і реабсорбційної функцій нирок до умов постнатального періоду онтогенезу. У телят, хворих на колібактеріоз, розвивається гломерулонефрит, який характеризується ретенційною гіперазотемією, в основному внаслідок затримання екскреції сечовини, гіперкреатинінемією, протеїнурією і глюкозурією внаслідок порушення фільтраційної функції клубочків нефронів та реабсорбційної ( канальців. Запропоновано: критерії діагностики нефротичного і гепаторенального синдромів у високопродуктивних корів і нефротичного синдрому у телят, хворих на колібактеріоз та схема лікування хворих телят. Впроваджено: Результати досліджень, що викладені в дисертаційній роботі, увійшли до підручників "Клінічна діагностика хвороб тварин" та "Ветеринарна клінічна біохімія", які затверджені Міністерством аграрної політики України як підручники для підготовки фахівців в аграрних вищих навчальних закладах III ( IV рівнів акредитації з напряму 1305 "Ветеринарна медицина", та включені до методичних рекомендацій "Біохімічні методи дослідження крові тварин" затверджені наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України № 115 від 07.10.2004 р. Сфера (галузь) використання: ветеринарна медицина.
