Черемський К. П. Генеза і розвиток традиційних форм українського співоцтва

Об’єкт – система традиційних форм українського співоцтва; мета – розкрити особливості феномену традиційного українського співоцтва як поліструктурної й поліфункціональної етносоціокультурної системи; методи – наративний, культурно-історичний, компаративний, моделювання, історико-біографічний, термінологічний, емпатії, елементи герменевтики і міфопоетики; новизна обумовлена вибором аспекта дослідження. Результат - уперше в українському мистецтвознавстві здійснено системне дослідження форм і груп традиційного українського співоцтва, висвітлено його феномен у контексті світової культури. Розкрито генезу й особливості розвитку різновидів традиційного українського співоцтва, виявлено специфіку звичаїв, світогляду, творчості, побуту й узазаємодії традиційних співців. Розроблено концептуальні засади ламінарного розвитку співоцьких форм і груп, алгоритм їх оцінки і порівняння та еталонна модель “інтегрального співоцтва”, що передбачає розширене розуміння термінів: співець, співоцтво, кобзарство, бандурництво;галузь – теорія та історія культури