Зархіна С. Е. Мова права як предмет філософсько-логічного аналізу (історичний аспект)

У дисертації аналізуються філософські джерела сучасних уявлень про логіку та семіотику мови права. Розглядаються проблеми мови в кла-сичній німецькій філософії права та концепціях її критиків (Кант, Шеллінг, Гегель, В. фон Гумбольдт, Гуго, Савіньї, Пухта, А. фон Фейєрбах, Ієринг) , джерела феноменологічного напрямку в дослідженнях мови права у Ф. фон Брентано, а також погляди В.Д. Каткова як родоначальника філософії мови права. Подальший розвиток філософських основ сучасних досліджень мови права пов’язується з логіко-семіотичними ідеями Ч.С. Пірса, Г. Фреге, Б. Рассела, Л. Вітгенштейна, логічних позитивістів (Р. Карнап, М. Шлік, А. Айер та ін.), тлумаченням мови в юридичному позитивізмі, логіко-лінгвістичними компонентами аналітичної юриспруденції Х.Л.А. Харта та їхньою критикою Л. Фуллером. Сучасний етап у філософії мови права пов’язується з концепціями права як лінгвістичної конструкції К. Олівекрони, ідеями Х.Перельмана, Ю. Хабермаса Дж. Л. Остіна, Дж. Серля про мову права як систему комунікативноїдіяльності.