Задорожна Р. П. Методологічні засади статистичного дослідження соціальної структури суспільства

Об'єкт дослідження - українське суспільство як соцієтальна система. Мета дослідження - обґрунтування методологічних принципів статистичного дослідження соціальної структури та їх застосування для аналізу будови сучасного українського суспільства. Методи дослідження: діалектична логіка, теоретичного узагальнення, історичний, порівняння, абстрагування, формалізації, системного підходу, моделювання, методи статистичних групувань та багатовимірної класифікації, вивчення варіації, диференціації та динаміки явищ; табличний та графічний. Теоретичні і практичні результати: здійснено оцінку адекватності теорій соціальної структури сучасним властивостям українського суспільства та обґрунтовано методологічні засади статистичного дослідження соціальної структури суспільства. Результати дослідження використані в авторських публікаціях, виступах на конференціях та в діяльності Державного комітету статистики України. Наукова новизна полягає в постановці, теоретичному обґрунтуванні та практичному вирішенні завдань щодо удосконалення методології статистичного дослідження соціальної структури суспільства у період переходу від командно-адміністративної до ринкової економіки. У процесі дослідження отримано наступні результати, яким притаманна наукова новизна: вперше: систематизовано існуючі підходи до вивчення соціальної структури суспільства та обґрунтовано переваги застосування теорій соціальної стратифікації як теоретичної бази досліджень, що уможливлює застосування статистичних методів багатовимірної класифікації; адаптовано методи кластерного аналізу та багатовимірного ранжування до дослідження соціальної структури шляхом виділення однорідних суспільних груп за комплексом ознак, що дозволило проаналізувати будову сучасного українського суспільства; доведено доцільність використання в практиці досліджень соціальної диференціації групувань населення (домогосподарств) за купівельною спроможністю на основі показника прожиткового мінімуму, що дозволяє виділяти якісно відмінні за рівнем життя групи населення; набули подальшого розвитку: методика стандартизації значень показників ознакової множини при обчисленні багатовимірних інтегральних оцінок на основі еталонних значень показників; процедура обґрунтування вагових коефіцієнтів показників ознакової множини багатовимірної інтегральної оцінки; система критеріїв виділення середнього класу як складової соціальної структури суспільства; аналіз феномену статусної несумісності як характеристики транзитивного суспільства; удосконалено: методологічні підходи до побудови системи показників комплексної оцінки бідності. Ступінь впровадження: результати дослідження використовуються в практиці аналітичної роботи департаменту обстеження домогосподарств Держкомстату України - пропозиції стосовно вдосконалення методики комплексної оцінки бідності та в навчальному процесі Білоцерківської філії Державної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України - при викладанні курсу "Соціально-економічна статистика". Ефективність впровадження: забезпечує розвиток соціальної статистики в частинідослідження соціальної структури суспільства; підвищує достовірність та повноту інформації щодо особливостей та тенденцій процесів структурування та розшарування суспільства, що сприяє зростанню рівня наукового обґрунтування заходів соціально-економічної політики. Сфера (галузь) використання: аналітична діяльність органів державної статистики, органів державної влади та соціологічних установ.