Запорожець О. П. Психофізіологічні функції і успішність навчання дітей молодшого шкільного віку з різним фізичним та розумовим навантаженням.

Дана дисертаційна робота є дослідженням психофізіологічних функцій і успішності навчання дітей молодшого шкільного віку з різним фізичним та розумовим навантаженням. Проводились дослідження властивостей основних нервових процесів, сенсомоторних функцій, пам'яті і уваги, успішності навчання дітей молодшого шкільного віку з різним режимом фізичної та розумової активності. Показано, що функціональна рухливість нервових процесів, сенсомоторні та психічні функції повільно та нерівномірно розвиваються від 7 до 9 років. Визначено, що у дітей, які займаються спортом, існують відмінності розвитку окремих властивостей нейродинамічних, сенсомоторних та психічних функцій у порівнянні із своїми однолітками контрольної групи. Такі ж відмінності спостерігалися і у дітей, які мають додаткове розумове навантаження у співставленні із тими, що мають додаткове фізичне навантаження. Виявлено, що додаткові фізичні та розумові навантаження є одним із важливих чинників, які позитивно впливають на успішність навчання учнів. Показано, що діти, які займалися шахами, мали найвищу успішність навчання. Успішність навчання дітей, що займалися гімнастикою, була вищою за УН їх однолітків, які спортом не займаються, але нижча за тих, що займалися шахами. Проведена оцінка щільності зв'язку успішності навчання з рядом досліджуваних психофізіологічних функцій. Визначена динаміка зв'язків функціональної рухливості нервових процесів, функцій пам'яті та уваги з успішністю шкільного навчання. У дітей, які мають додаткове фізичне або розумове навантаження, кількість вірогідних кореляційних зв'язків успішності навчання з психофізіологічними показниками більше і ці зв'язки виявилися більш тісними, ніж школярів контрольної групи. Особи з високими показниками нейродинамічних та психомоторних функцій характеризуються і вищою успішністю навчання.