Зеленюк М. А. Біологічна активність ліпосомних форм комплексних сполук ренію(ІІІ) з органічними лігандами

Об'єкт дослідження: механізм взаємодії ліпосомних форм комплексних сполук ренію з органічними лігандами з біологічними об’єктами різного ступеню складності. Мета дослідження: дослідження залежності антигемолітичних та антипроліферативних властивостей комплексних сполук ренію(ІІІ) від їх структури та шляхів введення в організм (у вигляді розчинів чи у складі ліпосом). Методи дослідження та апаратура: електронна спектроскопія, методи визначення вмісту ТБК-активних продуктів, тіол-дисульфідного співвідношення, глутатіону, активності ферментів антиоксидантного захисту, визначення резистентності еритроцитів; методи виготовлення ліпосом, MTT-тест, моделювання анемій in vivo, спектрофотометр. Теоретичні та практичні результати, новизна: Комплексні сполуки ренію(ІІІ) взаємодіють з фосфоліпідами шляхом координації їх фосфатних груп до фрагменту Re26+. Включення комплексів ренію(ІІІ) у ліпосоми запобігає процесам їх гідролітичного руйнування. Антигемолітичні та антипроліферативні властивості комплексів ренію(ІІІ) підсилюються із зростанням ліпофільності лігандів у їх структурі. Застосування ліпосомних форм комплексів ренію, як антигемолітичних препаратів, має перевагу у порівнянні з використаням їх розчинів. Одержані результати поглиблюють уявлення про взаємодію комплексних сполук металів перехідної валентності з клітинними мембранами та можуть бути використані на практиці для підсилення терапевтичного ефекту лікарських засобів на їх основі. Галузь використання: технологія лікарських препаратів.