Скрипник А. В. Французький поетичний дискурс епохи Середньовіччя.

У дисертації запропоновано новий комплексний семантико-когнітивний підхід до аналізу французької поезії епохи Середньовіччя. Дослідження зосереджено на вивченні фреймового моделювання основних концептів поезії Франсуа Війона з описом семної структури лексичних одиниць-компонентів фреймів та на побудові моделі концепту СМЕРТЬ у контексті всього періоду французького Середньовіччя. Було доведено, що що об'єднуючим фреймом у поезії Франсуа Війона є фрейм СТРАЖДАННЯ, який має інтегративну силу щодо решти фреймів, а семантично домінантним - фрейм СМЕРТІ. Проведено структуризацію концепту MORT у творах французьких поетів XII-XIV століть з виділенням субконцептів "Cмерть біблійна", "Cмерть приборкана", "Cмерть свого "Я"". Проведений аналіз структури синтаксичних одиниць, в яких присутня лексема "mort" засвідчив, що концепт СМЕРТЬ розгортається у французькій поезії ХІІ-ХV століть у вигляді метафоричнх моделей: СМЕРТЬ є КАРА; СМЕРТЬ є ДОЛЯ; СМЕРТЬ є ЗАГАРБНИК; СМЕРТЬ є ЗВІЛЬНЕННЯ; СМЕРТЬ є ЦИНІЧНОЮ. Ключові слова: поетичний дискурс, фрейм, ядерні, системні, особистісні, узуальні, оказіональні семи, концепт, субконцепт, ґештальт, субґештальт, архетип, інваріантна позиція, концептуальна метафорична модель.