Бойко М. В. Продуктивність ланки кормової сівозміни залежно від факторів інтенсифікації в Західному Лісостепу України

У дисертації викладені результати досліджень впливу способів основного обробітку ґрунту, добрив і гербіцидів на родючість ґрунту і продуктивність культур кормової сівозміни. Визначені економічні та біоенергетичні залежності. Щільність складення ґрунту залежить від вирощуваних культур і змінюється протягом періоду їхньої вегетації. Залежно від цього проявляється вплив на щільність ґрунту способів основного його обробітку. При плоскорізному обробітку до кінця вегетації відбувається ущільнення ґрунту в шарі 10-20 см на кукурудзі до 1,46 г/см3 і до 1,34 г/см3 на ячмені. Мінеральні добрива, внесені по фону гною, на щільність ґрунту не впливають. Запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту як у перший рік застосування плоскорізного обробітку, так і в наступні були такі ж, як і при оранці. При вирощуванні ячменю в метровому шарі ґрунту спостерігається тенденція до збільшення запасів вологи при плоскорізному обробітку. При плоскорізному обробітку під всіма досліджуваними культурами спостерігається тенденція збільшення вмісту основних елементів живлення рослин у ґрунті, що пов'язано з розміщенням у верхньому шарі добрив і післяжнивних решток. У перший рік застосування плоскорізного обробітку ґрунту кількість бур'янів мало різниться за способами основного обробітку, а на другий і третій в порівнянні з оранкою - збільшується в 1,5-2 рази. При застосуванні добрив і гербіцидів під кукурудзу на силос способи основного обробітку ґрунту впливали на її продуктивність майже однаково. Урожай зеленої маси кукурудзи по оранці склав 55,2 т/га, при плоскорізному обробітку - 55,6. На ячмені з підсівом конюшини й конюшині спостерігається тенденція підвищення врожайності при плоскорізному обробітку ґрунту. У порівнянні з оранкою плоскорізний обробіток ґрунту є менш енергоємним.