Ющенко Г. О. Сечокам'яна хвороба домашніх кішок (патогенез, діагностика і лікування)

Об’єкт дослідження – сечокам’яна хвороба домашніх кішок. Мета дослідження вивчити окремі ланки патогенезу сечокам’яної хвороби у домашніх кішок, інформативність клініко-лабораторної діагностики захворювання, експериментально обґрунтувати лікувальну ефективність сулодексиду. Методи дослідження – клінічні; біохімічні (визначення в сечі білка, сечовини, креатиніну, фракцій ГАГ; у сироватці крові загального білка, глікопротеїнів, хондроїтинсульфатів, фракцій глікозаміногліканів, сечовини, креатиніну, холестеролу, загального кальцію, активності аланін- і аспартатамінотрансфераз); мікроскопія осаду сечі; ультрасонографічні; гістологічні (приготування гістопрепаратів зразків нирок і сечового міхура домашніх кішок з наступним фарбуванням парафінових зрізів гематоксиліном і еозином); методи статистичного аналізу. Наукова новизна: полягає в тому, що вперше було встановлено значення ГАГ у патогенезі сечокам’яної хвороби домашніх кішок, та інформативність їх визначення у комплексній діагностиці уролітіазу, взаємозв’язок з клінічними, ультрасонографічними і біохімічними показниками при СКХ. Уперше встановлені ліміти вмісту ГАГ у сечі здорових і хворих на уролітіаз домашніх кішок, що дозволило удосконалити діагностику захворювання і контролювати ефективність лікувально-профілактичних заходів. Уперше був встановлений позитивний ефект сулодексиду у комплексному лікуванні СКХ домашніх кішок. Запропоновано: критерії діагностики сечокам’яної хвороби у домашніх кішок та схема лікування хворих кішок. Впроваджено: отримані результати використовуються в науково?дослідній роботі та при викладанні предметів «Клінічна діагностика» і «Внутрішні хвороби тварин» у Білоцерківському державному аграрному університеті та Харківській державній зооветеринарній академії. Сфера (галузь) використання: ветеринарна медицина.