Робота присвячена комплексному дослідженню зобов’язань, що виникають у зв’язку з рятуванням майна іншої особи, і відшкодуванням шкоди, завданої здоров’ю та життю особи, яка без відповідних повноважень рятувала від реальної загрози майно іншої особи. Вперше на науковому рівні аналізуються формування та розвиток інституту, норми якого регулюють відшкодування шкоди, що виникла у зв’язку з рятуванням майна іншої фізичної або юридичної особи, узагальнюються та систематизуються положення норм цивільного законодавства України, що стосуються відшкодування шкоди, на підґрунті врахування специфічних правомірних дій, спрямованих на рятування майна іншої особи. Робота містить обґрунтування теоретичної логічності і практичної доцільності формування у вітчизняному цивільному законодавстві концепції відшкодування шкоди, завданої особі, яка вчиняла дії, спрямовані на відвернення загрози цивільним правам та інтересам іншої фізичної або юридичної особи. Досліджується формування у сучасному цивільному праві України диференційованої за суб’єктивними та об’єктивними критеріями системи зобов’язань, що виникають у зв’язку з рятуванням майна іншої особи. Аналізується існування двох подібних за сутністю і зовнішніми ознаками інститутів: зобов’язання, що виникають у зв’язку із завданням каліцтва, іншого ушкодження здоров’я або смерті фізичної особи у зв’язку з рятуванням нею майна іншої особи, і зобов’язання, що виникають у зв’язку із завданням шкоди майну фізичної або юридичної особи внаслідок рятування нею майна іншої особи. Обґрунтовується існування у цивільному праві України специфічного виду зобов’язань, що виникають у зв’язку із завданням шкоди здоров’ю або життю фізичної особи, яка без відповідних повноважень рятувала майно іншої особи, яке має істотну цінність; особливості суб’єктного складу зобов’язань, які виникають у зв’язку із заподіянням шкоди здоров’ю особи, яка рятувала майно іншої особи; особливості змісту зобов’язань, які виникають у зв’язку із заподіянням шкоди здоров’ю та життю особи, якарятувала майно іншої особи. Виявляються особливості пред’явлення регресних вимог до осіб, винних у завданні шкоди здоров’ю або життю рятувальника. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення діючого цивільного законодавства України."
