Жадан А. В. Порівняльна оцінка різних режимів терапії артеріальної гіпертензії з діабетичною неропатією.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0406U000991

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.02 - Внутрішні хвороби

17-02-2006

Спеціалізована вчена рада

Д 64.600.04

Анотація

Об'єкт дослідження: артеріальна гіпертензія з діабетичною нефропатією. Мета дослідження: оптимізація лікування хворих на АГ з діабетичною нефропатією на підставі порівняльної оцінки впливу БРА валсартана, ІАПФ лізінопріла й альфа1-адреноблокатора доксазозіна на рівень АТ, виразність МАУ, гемодинамичні і морфометричні параметри серця, якість життя, показники вуглеводного і ліпідного обміну. Методи дослідження: клінічні, біохімічні, інструментальні методи дослідження. Для оцінки якості життя використовувався гісенський опитувальник соматичних скарг. Теоретичні і практичні результати: визначення МАУ в динаміці дозволить оцінювати нефропротекторну дію різних антигіпертензивних засобів і на підставі отриманих даних проводити корекцію терапії у хворих на АГ і ЦД 2 типу з ДН під час відсутності протеїнурії. У подібних випадках перевагу варто віддавати препаратам, що мають не тільки виражену антигіпертензивну дію, але і позитивно впливають на показники якості життя. Для оцінки якості життя варто використовувати гісенський опитувальник соматичних скарг. Новизна: на підставі порівняльної оцінки впливу БРА валсартана, ІАПФ лізінопріла й альфа1-адреноблокатора доксазозіна на рівень АТ, виразність МАУ, гемодинамічні і морфометричні параметри серця, якість життя, показники вуглеводного і ліпідного обміну запропоновані підходи до оптимізації терапії хворих АГ I-II ступеня з ДН. Вперше встановлено, що валсартан і лізінопріл, на відміну від доксазозіна, при рівному зниженні АТ проявляють нефропротективні властивості вже після закінчення 4-х тижневої терапії. Продемонстровано поліпшення якості життя хворих на тлі лікування вивченими антигіпертензивними засобами, що супроводжувалося високою прихильністю хворих до проведеної терапії. 4-х тижнева терапія лізінопрілом і валсартаном не робить значимого впливу на показники вуглеводного і ліпідного обміну. У свою чергу на тлі лікування доксазозіном встановлено поліпшення ліпідного спектра плазми, зокрема зниження рівня коефіцієнта атерогеності (КА). Показано, що монотерапія у хворих з АГ І-ІІ ступеня з ДН вивченими препаратами у визначених дозах протягом 4-х тижнів дозволяє досягти цільових рівнів АТ у 12,4% хворих, що обумовлює необхідність використання двох і більше антигіпертензивних засобів у значної більшості пацієнтів даної категорії. Ступінь упровадження. отримані при виконанні дисертаційної роботи результати досліджень використовуються в процесі навчання на кафедрах терапії, а також кардіології і функціональної діагностики Харківської медичної академії післядипломної освіти. Основні результати проведеного дослідження впроваджені в клінічну практику 8 міської клінічної лікарні, 17 багатопрофільної клінічної лікарні, центральної клінічної лікарні Укр.залізниці, 9 поліклініки і 19 поліклініки м. Харкова, що підтверджено актами впровадження. Сфера використання: медицина, терапія.

Файли

Схожі дисертації

0524U000156

Галабіцька Ірина Михайлівна

Оптимізація діагностики остеоартрозу з функціональною недостатністю підшлункової залози в умовах коморбідності: клініко-метаболічні особливості та предиктори розвитку

0424U000059

Федорович Христина Миколаївна

Клініко-лабораторні особливості кардіоваскулярного статусу пацієнтів із ревматоїдним артритом та оптимізація принципів його корекції.

0523U100054

Стрільчук Лариса Миколаївна

Автономна вісцеро-вісцеральна кардіонейропатія у пацієнтів з біліарними ураженнями: поширеність, механізми, патогенез, клінічний поліморфізм, підходи до лікування

0523U100045

Діденко Володимир Ізотович

Хронічні дифузні захворювання печінки: етіологічні, структурні та клініко-біохімічні аспекти формування фіброзних змін (клініко-експериментальне дослідження)

0422U100009

Баженова Наталія Михайлівна

Стан тромбоцитарно-плазмового гемостазу у хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з ожирінням та неалкогольною жировою хворобою печінки