Плахотнік Н. П. Профетичні мотиви в українській поезії ХХ ст. (В.Свідзінський, Є.Плужник, Є.Маланюк, В.Стус).

У дисертації розглядається явище профетизму як іманентної характеристики поетичного мистецтва крізь призму естетико-філософських ідей К.Ясперса, М.Бердяєва, М.Гайдеґґера, К.-Г.Юнга, Ф.Ніцше, М.Еліаде, В.Кандинського, Октавіо Паса та ін., реалізованих у поетичних текстах В.Свідзінського, Є.Плужника, Є.Маланюка, В.Стуса. Вперше на підставі емпіричних даних творчості конкретних поетів, здатних фіксувати несвідомі прояви профетичного знання, а також на підставі спорадичної критичної рецепції, профетизм розглядається як ірраціональне явище поетичної творчості. Здійснено комплексний підхід інтерпретації профетизму в українській поезії ХХ століття, визначено спільні для профетизму риси поетики образно-символічної системи та естетико-філософські аспекти творчості митців. Реалізовано спробу системного декодування багатопланової текстової структури профетичних мотивів з позицій аналітичної психології загалом та зокрема теорії архетипів К.-Г.Юнга. Також у роботі має місце спроба літературознавчого дефініювання феномену профетизму як іманентного мистецькій творчості аспекту функціонування, що передбачає реалізацію прогностичної потенції творчої людини до подолання часу - бачення майбутніх подій і явищ.