Ірхін О. А. Зовнішньополітична стратегія США щодо Турецької Республіки

Дисертаційна робота присвячена вивченню країнної зовнішньополітичної стратегії США на прикладі Турецької Республіки. У дослідженні комплексно розглянута політика єдиної наддержави світу щодо окремої держави в рамках загальної геостратегії США.США після 1945 року як перша наддержава починають реалізовувати геостратегічну модель в планетарному масштабі. Загальна геостратегічна модель включила такі імперативи як: контроль над морськими комунікаціями, береговими лініями та ключовими регіонами світу, освоєння географічного простору за рахунок військового чинника (анексії, створення військових баз тощо), та чинниками "м'якої сили" (економічні, культурні, інформаційні компоненти).Розробка і реалізація американської політики щодо Туреччини в рамках геостратегії США починається після Другої світової війни, коли Сполучені Штати Америки витісняють інтереси Великобританії зі Східного Середземномор'я і створюють умови для включення держави у свою сферу інтересів.Зовнішньополітична стратегія США щодо Туреччини включила комбінацію військових і невійськових чинників: розміщення військових баз та включення держави у НАТО, економічна система залежності від США, формування політичної еліти, система моделювання зовнішньої політики через формування військово-політичних альянсів.У роботі розглядається еволюція американської зовнішньополітичної стратегічної моделі щодо Туреччини, якій передувала криза американо-турецьких відносин.Реалізація американської зовнішньополітичної стратегії щодо Турецької Республіки і створення механізму впливу, що включає ієрархію засобів передбачає, що у довгостроковій перспективі Туреччина у своїй зовнішній політиці орієнтуватиметься на союзницькі зобов'язання зі США.