Кузьмінець О. М. Господарсько-біологічна оцінка перспективних сортів яблуні у маточно-живцевому саду

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0406U002456

Здобувач

Спеціальність

  • 06.01.07 - Плодівництво

18-05-2006

Спеціалізована вчена рада

Д 27.375.01

Інститут садівництва Національної академії аграрних наук

Анотація

Об'єкти досліджень - 20 сортів яблуні вітчизняної та зарубіжної селекції в маточно-живцевому саду моделі Інституту садівництва (ІС) УААН, розсаднику та плодоносному насадженні. Мета - виявлення особливостей росту і продуктивності перспективних сортів яблуні в маточно-живцевому саду, удосконалення елементів технології вирощування даного типу насадження та обґрунтування економічної ефективності виробництва в ньому живцевого матеріалу сучасних сортів. Методи - польовий, лабораторно-польовий, лабораторний, статистичний, найменших квадратів, багатофакторного експерименту. Новизна - вперше в умовах північного Лісостепу України вивчено господарсько-біологічні ознаки поширених вітчизняних і зарубіжних сортів яблуні в маточно-живцевому саду моделі ІС УААН. Визначено їх продуктивність, оптимальний ступінь обрізування маточних дерев, якість живців, морозовитривалість, стійкість проти грибних хвороб і трудомісткість робіт по догляду за кроною та заготівлі живців у саду такого типу. Встановлено значення електроопору (імпедансу) тканин живців яблуні в період окулірування та на початку зими, і на цій основі досліджено ступінь їх визрівання у маточному насадженні. Вперше виведено емпіричну залежність зміни імпедансу різних частин однорічного приросту від його довжини. Вивчено морозостійкість живців яблуні в маточно-сортовому саду за першим-третім компонентами зимостійкості. Подальшого розвитку набуло дослідження впливу місця розташування бруньок на пагоні на ступінь їх розвитку до початку окулірування і якість саджанців у розсаднику. Встановлено емпіричну закономірність інтенсивності росту саджанців протягом вегетаційного періоду. Удосконалено методику визначення ємності вегетативних бруньок, і вперше встановлено оптимальні значення факторів, при яких досягається високий ступінь їх розвитку. Теоретичні та практичні результати - визначено закономірності росту, розвитку і продуктивність перспективних сортів яблуні в маточно-живцевому саду, яка складає 0,6-1,6 млн. ділових вічок/га. Доведено, що обрізування дерев із залишенням довгого пенька (10-12 см) забезпечує на 5-20% вищу продуктивність маточних рослин і кращу якість живців. Встановлено діапазон значень електроопору живців яблуні в період окулірування (20-40 кОм) та в кінці вегетації (60-80 кОм). За удосконаленою автором методикою визначено ступінь розвитку бруньок на живцях, який залежить від сили росту сорту і активності ростових процесів. Встановлено, що довжина і кількість вузлів на майбутніх пагонах не залежать від числа зачаткових листків, утворених в бруньках живців до початку окулірування.Умови формування бруньок на пагоні не справляють істотного впливу на ріст отриманих саджанців. Маточно-живцеві насадження швидко окуповують витрати на їх закладання і догляд, забезпечують високі прибутки від експлуатації (20-86 тис. грн./га), дозволяють економити земельну площу, час і трудові ресурси при заготівлі живців Результати досліджень використовуються в навчальному процесі та науково-дослідній роботі. Галузь - сільське господарство.

Файли

Схожі дисертації