Борисова Т. В. Культурно-онтологічні основи "надії" (історико-філософський аналіз).

Об'єкт - конститутивні аспекти "надії" в історико-філософській рефлексії від античності до сьогодення. Мета - проаналізувати та критично осмислити метафізичну рефлексію "надії" і визначити її культурно-антропологічну, онтологічну та історико-філософську роль. Методи - системний, історико-компаративістський, структурний, герменевтичний, феноменологічний, збігу історичного та логічного. Уперше у вітчизняній філософії здійснено історико-філософський аналіз проблеми "надії" у контексті онтогносеологічного, культурно-аксіологічного, екзистенційного вимірів. Висвітлено конструктивні аспекти проблеми "надії" через побудову протиріччя надія-добро та надія-зло у філософській рефлексії Сократа, Платона, Сенеки, апостола Павла, Августина Блаженного, Іоана Златоуста, Р.Декарта, Б.Паскаля, А.Камю та Г.Марселя. Проведено розмежування даної проблематики на трьох основних рівнях: символ надії, образ надії, феномен надії. У дослідженні зроблено аналіз фундаментальних проблем християнської антропології та онтології, виявлені екзистенційні та аксіологічні аспекти питань надії та відчаю. Сфера - навчальний процес.