Об'єкт дослідження: сукупність господарських відносини, що виникають в процесі створення, функціонування та припинення підприємств. Мета дослідження: обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення правового статусу підприємства як суб'єкта господарювання на основі комплексного аналізу господарського законодавства, практики його застосування та відповідних теоретичних засад. Методи дослідження: діалектичний, історичний, системний, аналізу та синтезу, індукції та дедукції, порівняльно-правовий, метод тлумачення правових норм. Теоретичне значення: поглиблено та удосконалено в науці господарського права правове положення підприємств як суб'єктів господарювання. Практичне значення полягає в тому, що викладені в роботі положення та висновки можуть бути використані в подальшому вдосконаленні законодавства, що визначає статус певних видів підприємств, були використані під час проведення методичних навчань суддів господарського суду Харківської області, при підготовці перспективного плану розвитку організаційної структури ТОВ „Інтернет Бізнес Комунікації", а також в практичній діяльності ТОВ „Українські Комунікації" та групи компаній „Воля". Наукова новизна: аргументовано, що правоздатність підприємства детермінується правовим режимом майна, при цьому право власності та право господарського відання детермінують загальну правоздатність підприємства та можливість кваліфікації їх діяльності як підприємницької, а право оперативного управління - спеціальну правоздатність. Обґрунтовано необхідність встановлення в ГК правила щодо субсидіарної відповідальності власників-засновників у формі відшкодування збитків за зобов'язаннями унітарних підприємств всіх форм власності (в тому числі і при визнанні їх банкрутами), за якими майно закріплене на праві оперативного управління, у разі, коли така відповідальність виникла з вини власників-засновників (уповноважених ними органів). Запропоновано позбавити підприємства, засновані не на праві власності, права створювати дочірні підприємства. Доопрацьовано поняття підприємства як суб'єкта господарювання. Визначено складові організаційно-правової форми підприємства. Обґрунтовано, що правоздатність підприємств-невласників різних видів - як державних, комунальних підприємств, так і підприємств об'єднань громадян та релігійних організацій - визначається функціями органів державної влади, місцевого самоврядування та статутними завданнями організацій-засновників. Сферою використання є суб'єкти законодавчої ініціативи щодо правового статусу підприємств; судові органи і суб'єкти господарювання для використання у процесі застосування законодавства про підприємства як суб'єкти господарювання.
