Кирилюк І. М. Психологічні чинники підготовки практичного психолога до ведення терапевтичного діалогу.

Роботу присвячено вивченню психологічних чинників та особливостей підготовки практичних психологів до ведення психотерапевтичного діалогу. З'ясовано сутність різних підходів до розуміння контакту, діалогу в процесі психологічного консультування. Проаналізовано специфіку діалогічного підходу та феномени, що виокремлюються у межах даного напряму: діалогічна позиція, діалогічна інтенція тощо. Психотерапевтичний діалог розглядається як складна багатофункціональна система, яка визначає якість контакту психолога та клієнта, передбачає наявність довіри у їх відносинах, зумовлена рівнем конґруентності, емпатії та рефлексії практичного психолога та залежить від міри комунікативної компетентності майбутнього практичного психолога. "Я-концепція" практичного психолога є передумовою ефективного ведення терапевтичного діалогу. Емпірично досліджено особливості орієнтації майбутніх психологів у процесі консультування. З'ясовано вираженість таких професійно важливих якостей особистості, як емпатія, креативність, самоактуалізаційні тенденції та встановлено характеристики образу "Я" залежно від типу орієнтації - технологічної, гуманістичної, діалогічної. На основі статистичного аналізу показано, що існує тісний взаємозв'язок між діалогічною орієнтацією майбутнього психолога та вказаними якостями, що дозволяє розглядати їх розвиток як психологічний чинник розвитку діалогічності психолога-консультанта. Обґрунтовано та апробовано систему психологічних впливів, що сприяють оптимізації підготовки практичних психологів до ведення терапевтичного діалогу. Запропоновано тренінг діалогічних умінь консультування як ефективний засіб професійної підготовки студентів-психологів.