Лук'яненко К. О. Конструктивно-географічні основи охорони та використання карстових печер Гірського Криму.

Лук'яненко К.О. Конструктивно-географічні основи охорони та використання карстових печер Гірського Криму. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.11. - конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів. - Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, Сімферополь, 2006. У роботі розглянуті історичні етапи природоохоронних досліджень печер Гірського Криму. У результаті аналізу існуючої системи заповідання спелеооб'єктів, виявлені основні протиріччя у природоохоронній політиці в умовах прискорення темпів рекреаційного використання карстових районів Криму. Зазначено головні проблеми в сучасному стані охорони, заповідання та використання спелеоресурсів Гірського Криму. Розроблено положення про спелеоресурсний потенціал як сукупність усіх видів ресурсів у кожній карстовій порожнині можливих до використання. Доведено, що здатність печерних геосистем формувати і підтримувати своє середовище також виступає як спелеоресурс. На основі комплексної оцінки природоохоронної значимості 870 карстових печер Гірського Криму розроблена методика визначення їхнього природоохоронного статусу. Визначено та обґрунтовано чіткі критерії для природоохоронної оцінки спелеооб'єктів. Розроблено кількісні шкали оцінки спелеоресурсного потенціалу карстових печер, що ґрунтуються на визначенні частоти наявності виділених елементів спелеоекосистем. Для оптимізації мережі заповідних територій проведене природоохоронне спелеологічне районування карстових масивів Криму. Впроваджено новий показник - питому оцінку заповідності, що характеризує спелеоресурсну цінність 1 км2 закарстованної території. Виділені найбільш перспективні райони для створення карстово-спелеологічних національних природних парків і туристсько-екскурсійних спелеокомплексів. Розроблено конструктивно-географічні основи раціонального і ресурсозаощаджуванного функціонування карстових туристсько-екскурсійних спелеокомплексів. Визначено основні фактори антропогенного впливу на підземний ландшафт екскурсійних печер і запропоновано ряд заходів для зниження техногенного навантаження на середовище печер. Ключові слова: карстові печери, природоохоронна оцінка, природоохоронний статус, спелеоресурси, спелеоресурсний потенціал, керування спелеоресурсами, конструктивно-географічний аналіз, туристсько-екскурсійні спелеокомплекси.