Миргородська Л. С. Механізм трансформації пенсійних коштів на фінансовому ринку України

Об'єкт дослідження. Система відносин первинного та вторинного розподілу національного доходу, що лежить в основі формування пенсійних фондів та визначає сферу їхнього використання. Мета дослідження. Удосконалення теоретичних основ та розробки науково-практичних рекомендацій щодо формування пенсійних коштів та підвищення ефективності механізму їхньої трансформації в інвестиції на фінансовому ринку України. Методи дослідження: аналізу та синтезу, порівняльного міжнародного аналізу; факторного та індексного аналізу; дескриптивного статистичного аналізу і метод найменших квадратів, математичного моделювання, системного аналізу Теоретичні і практичні результати. Полягають в обґрунтуванні рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності механізму трансформації пенсійних коштів в інвестиції на фінансовому ринку України. Новизна: уперше - доведено необхідність застосування принципу Рістера як важеля стимулювання участі громадян України в системі недержавних накопичувальних пенсійних фондів, а також засобупідвищення інвестиційного потенціалу економіки України; удосконалено - розрахунок показників граничної схильності до споживання та граничної схильності до заощаджень в Україні. Обґрунтовано потребу у використанні методики Т. Хаавельмо,. Запропоновано підхід, за яким такий аналіз повинен здійснюватися з урахуванням фактора кількості членів родини; набуло подальшого розвитку: тлумачення економічної категорії заощаджень за рахунок: 1) доповнення обставини часу; 2) уточнення функціонального змісту; - визначення засад державної політики на ринку пенсійного страхування України. Аргументовано висновок про доцільність застосування міжнародного принципу ЕЕТ. Ступінь упровадження. Окремі висновки та пропозиції запропоновані в роботі, враховано Державною податковою адміністрацією України; використано акціонерним поштово-пенсійним банком Райффайзенбанк „Аваль” і Національним університетом державної податкової служби України. Сфера використання. Основні результати дисертаційного дослідження можуть бути використані як методологічні розробки і практичні рекомендації у процесі підготовки законопроектів, що регламентують розвиток системи пенсійного забезпечення, а також при розробці відповідних навчальних курсів у вищих навчальних закладах.