Торянік Е. Л. Похідні 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти - потенційні антиоксиданти з антигіпоксичними властивостями

Дисертацію присвячено виявленню в ряду 23 похідних 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти сполук з антигіпоксичними та антиоксидантними властивостями та поглибленому вивченню найбільш ефективної речовини за умов in vivo. За результатами визначення ефективності на моделі гострої гіпоксичної гіпоксії у мишей для поглибленого вивчення відібрано найбільш активну сполуку (під умовною назвою "оксоіндолін"), визначено її середньоефективну та середньолетальну дози за різних шляхів введення. Встановлено, що оксоіндолін у дозі ЕД50 при одноразовому профілактичному введенні за умов гемічної, нормобаричної, гіпобаричної та гістотоксичної гіпоксій (білі миші) вірогідно подовжує тривалість життя тварин, в цьому відношенні не поступається препарату порівняння мексидолу, а за широтою терапевтичної дії у 29,7 разів перевершує препарат порівняння. Крім того, за умов in vitro оксоіндолін проявляє виразну антирадикальну і антиокислювальну активність. Антигіпоксичні та антиоксидантні властивості оксоіндоліну підтверджено на моделі емоційно-больового стресу у щурів.