Об'єкт дослідження: процес формування і функціонування ринку зерна в Житомирській області в трансформаційній період. Мета дослідження: обґрунтування теоретико-методологічних основ та розробка практичних рекомендацій щодо формування ринку зерна в трансформаційний період. Методологічною та теоретичною основою дисертаційної роботи є системний підхід до вивчення основних положень економічної науки щодо процесів формування ринку зерна, які розглядаються і аналізуються у взаємозв'язку й взаємозалежності і дають змогу вивчити його всебічно і завершено. Методи: абстрактно-логічний, монографічний, порівняльного аналізу, SWOT-аналіз, статистико-економічний, зокрема його прийоми: групування, порівняння, графічний, метод екстраполяції рядів динаміки, кореляційно-регресійний аналіз. Теоретичні і практичні результати: теоретичне значення полягає у забезпеченні економіки сільського господарства і АПК новими знаннями з теоретичних, методичних та економіко-організаційних заходів щодо формування та функціонування ринкузерна; практичні рекомендації і пропозиції можуть бути основою для формування досконалішого ринку зерна в Житомирській області і в Україні в цілому. Наукова новизна: вперше обґрунтовано необхідність створення зернового кластеру як добровільного територіального об'єднання підприємств зернопродуктового підкомплексу з метою забезпечення конкурентоспроможності зерновиробництва за рахунок формування ефективних внутрішньогалузевих зв'язків, диверсифікації каналів збуту, створення сприятливих умов для залучення вітчизняних та зарубіжних інвестицій, а також адаптації галузі до вимог світового ринку; уточнено сутність поняття "ринок зерна"; особливості формування ринку зерна на регіональному рівні; механізм, пріоритети та критерії ефективності державного регулювання зернового ринку на основі забезпечення комплексності державної підтримки, контролю за якістю і безпекою зернової продукції, комплементарного функціонування заставної закупівлі зерна та інтервенційного фонду; дістали подальшого розвитку пропозиції щодо шляхів підвищення ефективності функціонування інфраструктури ринку зерна на основі взаємодії маркетингової, фінансово-кредитної та інформаційно-консультаційної її складових; обґрунтування можливостей мінімізації ризиків для зернопродуктового підкомплексу регіону в контексті вступу України до СОТ. Ступінь впровадження: результати досліджень використані у практичній діяльності Головним управлінням агропромислового розвитку Житомирської облдержадміністрації, ДАК "Хліб України", ПОСП ім. Шевченка Ємільчинського району Житомирської області, Інститутом сільського господарства Полісся УААН, а також у навчальному процесі Державного агроекологічного університету. Ефективність: результати досліджень обґрунтовують концепцію підвищення ефективності функціонування ринку зерна на основі здійснення організаційно-економічних та технологічних заходів. Сфера, галузь використання: економіка сільського господарства і АПК, зернова галузь.
