Нікішина Н. В. Любов як форма екзистенції особистості

У дисертаційному дослідженні здійснено комплексний аналіз проблеми любові на матеріалах західної, російської та української філософії. Постановка і вирішення цієї проблеми тісно пов'язані з питаннями про природу, сутність, цінності та сенс життя людини, процесами самопізнання й самореалізації. Любов забезпечує повноцінний і гармонійний розвиток людини, оптимальну реалізацію її особистісного та творчого потенціалу. Саме вона конституює людину, особистість у цій якості. У дисертації стверджується, що повноцінно функціонуюча особистість - це цілісна, гармонійна, унікальна, вільна, здатна до самотрансценденції та любляча особистість. Цю повноцінність забезпечує любов, виключно любов. Тільки той, хто любить, здатний перейти від пріоритету власної користі до почуття людяності, до подвигу світотворення, перетворити себе та світ, усвідомити загальний зв'язок і єдність, побачити істинний сенс всього, що існує.