Левицька Н. А. Молекулярно-генетичні особливості розвитку резистентності мікобактерій туберкульозу до лікарських засобів

Дисертація присвячена вивченню підвищення ефективності проведеної хіміотерапії туберкульозу в Миколаївській області на основі молекулярно-генетичних досліджень резистентних форм мікобактерій туберкульозу до протитуберкульозних препаратів. Встановлено, що популяція мікобактерій туберкульозу в Миколаївській області характеризується низьким рівнем резистентності до препаратів із групи фторхінолонів (1,0 %). Отримані результати показали, що низькі показники ефективності лікування хронічних хворих, які виділяють резистентні штами до ізоніазиду, з використанням у схемі лікування етіонаміду, пов'язані з рівнем поширення штамів, стійких до цього препарату; аналогічна ситуація проявилася й у призначенні канаміцину в лікуванні хронічних хворих, які виділяють резистентні штами до стрептоміцину. Порівняльний аналіз результатів діагностики резистентних форм туберкульозу з використанням бактеріологічних і молекулярно-генетичних методів показав незаперечну перевагу молекулярно-генетичних методів як у часі (24-36 годі 1,5-2 міс), так і в чутливості (розбіжність у результатах у 41,9 %).