Мамонова А. А. Особливості формування тонкої кристалічної структури та оптимізація процесів гарячої штамповки порошкових сталей."

Об'єкт дослідження - тонка структура в порошкових сталях конструкційного призначення. Мета - встановити методами рентгеноструктурного аналізу закономірності формування субструктури в різних частинах зразків з порошкових сталей в залежності від технологічних параметрів їх отримання та використати кількісні характеристики тонкої структури для прогнозування і керування характеристиками міцності сталей конструкційного призначення. Методи - хімічний, металографічний, дюрометричний, рентгенофазовий, мікрорентгеноспектральний аналізи, рентгеноструктурний - метод апрксимації і метод гармонічного аналізу профілю рентгенівської лінії (ГАПРЛ) з використанням пакету комп'ютерних програм. Новизна - вперше встановлена дія декількох конкуруючих процесів при гарячій штамповці: подрібнювання елементів тонкої структури та їх збільшення, зміцнення і знеміцнювання, деформаційне зміцнення і "заліковування дефектів" в результаті "самовідпалювання". Показано, що в процесі гарячого штампування формується градієнтна тонка кристалічна структура по перерізу заготовки. Вперше шляхом використання сучасних підходів в обробленні даних рентгенографії - методу гармонічного аналізу профілю рентгенівської лінії і методу апроксимації з застосуванням пакету комп'ютерних програм отримані кількісні характеристики параметрів тонкої структури в різних частинах штамповки в залежності від хімічного складу та технологічних факторів їх виготовлення. Вперше, з урахуванням внутрішньозеренной структури, визначено температури нагрівання під штампування, при яких в досліджуваних порошкових гарячештампованих сталях формується структура близька до однорідної. Практичне значення результатів - на основі результатів досліджень закономірностей формування тонкої структури залізної матриці при взаємодії з Cr3C2 обгрунтовано вибір оптимальних технологічних параметрів процесу створення порошкового конструкційного зносостійкого матеріалу типу КХЖ. На основі порошків, що піддавалися вібропомелу протягом 15 - 30 годин і мали полігонізовану структуру після відновлювального відпалу, були створені вуглецеві сталі високої міцності з успадкованою тонкокристалічною структурою.