Ткаченко Є. В. Експериментальне вивчення фармакологічної ефективності нового похідного тіазолідину при гіпоксичному синдромі

При розробці режиму дозування експериментально доведено, що максимальний протигіпоксичний ефект сполука реалізує при її внутрішньоочеревинному введенні в дозі 82, 5 мг/кг за 48 хвилин до початку моделювання патології. В основі протигіпоксичної дії похідного тіазолідину, що вивчається, лежить його здатність попереджати формування розповсюдженої мембранопатії за рахунок істотного зниження інтенсивності генерації та накопичення вільних радикалів, а також ефективної регуляції прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу у тканинах щурів в умовах гострої нестачі кисню. Крім того, протекторна активність Les-15 реалізується значним позитивним впливом на енергетичний обмін шляхом збереження фонду АТФ та модифікації активності ферментів, а також ефективною корекцією метаболічного ацидозу в умовах досліджуваної форми гіпоксії. Профілактичне застосування сполуки призводить до збереження активності компонентів мікросомального та мітохондріального електронтранспортного ланцюгів, а також посилення функціонування захисно-компенсаторних реакцій організму на етапі біотранспорту ендотоксинів в умовах гіпоксії замкнутого простору