Об'єкт дослідження: можливість використання ГСК плюрипотентного класу в корекції імунодефіцитного стану, викликаного X-опроміненням. Мета дослідження: експериментальна розробка вдосконаленої методології селективного культивування ГСК і патогенетичне обґрунтування можливості їхнього використання для корекції пострадіаційного імунодефіцитного стану. Методи дослідження: у роботі використані такі методи дослідження: гематологічні (вміст у крові лейкоцитів, нейтрофілів і лімфоцитів); мікроскопічні (оптична мікроскопія, електронна мікроскопія) – для цитометричної та цитоморфологічної ідентифікації СК; імунологічні – для визначення маркерів CD34, CD90, CD117, CD133, Sca-1, характерних для СК, та маркерів CD4+ і CD8+, характерних для Т-лімфоцитів; фізіологічні – для визначення поведінкових реакцій і загального стану експериментальних тварин; методи параметричної та непараметричної статистики. Практичне значення отриманих результатів: у результаті виконаної роботи розроблена вдосконалена методологія селективного культивування однорідних за фенотиповими ознаками та без мутаційних перетворень різного генезу ГСК плюрипотентного класу, у тому числі й аутогенних, яка може бути відтворена в умовах лікувальних закладів зі зниженням собівартісності виконуваних технологічних процедур, що відкриває перспективи широкого використання такого типу клітин у клінічній практиці з уникненням проблем гістонесуміності. На цій основі розроблений новий підхід та показана його ефективність у лікуванні променевих і, можливо, інших імунодефіцитів. Наукова новизна отриманих результатів: уперше запропоновано оригінальну методологію селективного культивування ГСК плюрипотентного класу, придатну для відтворення в умовах лікувальних закладів, насамперед, при аутогенних трансплантаціях. Обґрунтовано технологію інтенсивного вирощування однорідної за фенотиповими ознаками культури ГСК плюрипотентного класу, яку можливо впровадити при корекції імунодефіцитних станів різного генезу, наприклад, викликаного загальним X-опроміненням, та патогенетично показана така можливість. Ступінь впровадження: результати дослідження впроваджені в науково-дослідну та педагогічну роботу кафедр патологічної фізіології ХДМУ, ЛугДМУ, СумДУ, ОДМУ, ВДНЗУ «УМСА» (м. Полтава) та лабораторії репродуктивної ендокринології Інституту проблем ендокринної патології АМН України ім. В.Я. Данилевського (м. Харків). Сфера (галузь) використання: медицина, патофизиология, урологія.
