Гречуха Н. Г. Неоміфологічні тенденції в хоровому мистецтві України 80-90-х років ХХ століття

Дисертацію присвячено проблемі розвитку неоміфологічних тенденцій в українській хоровій творчості 1980-90-х років, становлення неоміфологізму як художньо-стильової течії. У дослідженні науково уточнено поняття неоміфологізму, виявлено його естетико-художні, типологічні, музично-стильові характеристики, різноманітні вияви в індивідуальних композиторських стилях. У дисертації узагальнено міфопоетичні концепти давньоукраїнського музично-обрядового фольклору як концептуально-стильової основи музичного неоміфологізму. Проаналізовано твори українських композиторів Л.Дичко і Ю.Алжнєва з погляду оригінального інтерпретування національної міфологічної традиції, втілення типологічних ознак неоміфологізму на різних структурно-семантичних рівнях, розкриття особливостей міфопоетичного сприйняття. Отже, неоміфологізм інтерпретується як естетичний феномен, художньо-стильова течія, що відіграє важливу роль у розвитку жанрово-стильової, музично-образної, художньо-стилістичної сфер української хорової творчості ХХ століття.