Рубленко І. О. Імунореактивність поросят різного віку при пероральному і парентеральному методах імунізації проти сальмонельозу

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0407U002603

Здобувач

Спеціальність

  • 16.00.03 - Ветеринарна мікробіологія та вірусологія

16-05-2007

Спеціалізована вчена рада

Д 26.004.03

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Анотація

Об'єкт дослідження - імунореактивність організму поросят, які отримані від невакцинованих і вакцинованих свиноматок та імунізовані сальмонельозним антигеном у 10, 20, 30-добовому віці. Мета дослідження - вивчити особливості вікової імунореактивності поросят, перорально імунізованих сальмонельозним антигеном. Методи дослідження - клінічні, гематологічні (визначення кількості лейкоцитів, лейкограма), радіобіологічні, бактеріологічні (виділення сальмонел із фекаліїв), гістологічні, імунологічні (Т-, В-лімфоцити, ІМЛ, ОФР, РНГА), статистичні. Наукова новизна - Уперше в Україні на поросятах проведено вивчення розподілу сальмонельозного антигену в організмі та реакції органів при пероральному методі його введення, що дозволило теоретично й експериментально обґрунтувати можливість цього методу імунізації. Встановлено, що за перорального введення основним місцем локалізації сальмонельозного антигену є тканини тонкого і товстого кишечнику та брижові лімфатичні вузли, що викликає збільшення кількості лімфатичних вузликів і реактивних центрів. У порівняльному аспекті вивчено показники клітинного й гуморального імунітету поросят, перорально та парентерально імунізованих сальмонельозним антигеном. Перорально введений сальмонельозний антиген сприяв підвищенню титрів антитіл у сироватці крові і копрофільтратах, що сприяло підвищенню превентивних властивостей і захисту поросят від експериментального інфікування. Запропоновано: 1. У господарствах, неблагополучних щодо сальмонельозу свиней, із метою профілактики захворювання поросят слід імунізувати перорально інактивованим антигеном із місцевого штаму Salm. choleraesuis, починаючи з 20-30-добового віку, шляхом випоювання з молоком 3 рази з інтервалом 14 діб у дозах 40 мл 10 млрд м. к. 2. Для діагностики збудника сальмонельозу "Рекомендації щодо бактеріологічних методів дослідження на сальмонельоз" (для лікарів-бактеріологів лабораторій ветеринарної медицини України та студентів факультету ветеринарної медицини. - Біла Церква, 2006), затверджені НМК Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України (протокол №3 від 20 грудня 2006 року). Впроваджено: отримані результати використовуються у практичній та науково-дослідній роботі, навчальному процесі Білоцерківського державного аграрного університету, Львівські національні академії ветеринарної медицини. За матеріалами досліджень розроблені "Методичні рекомендації щодо бактеріологічних методів дослідження на сальмонельоз (для лікарів-бактеріологів лабораторій ветеринарної медицини України та студентів факультету ветеринарної медицини)", затверджені НМК Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України. Сфера (галузь) використання: ветеринарна медицина.

Файли

Схожі дисертації