Петелкакі О. В. Патогенетичні особливості експериментальної черепно-мозкової травми за умов модуляції системи цитокінів та дофамінергічної системи мозку

В дослідженнях на моделі черепно-мозкової травми (ЧМТ) середнього ступеня тяжкості вивчено динаміку змін рухової активності, параметрів імунологічної реактивності: Т-ланки клітинного імунітету, рівня імуноглобулінів, фактору некрозу пухлин-альфа, реакції бласттрансформації, морфометричних параметрів стрес-компетентних органів: надниркових залоз, селезінки та тимусу, а також стан антиоксидантної системи в посттравматичному періоді. Доведено підвищення чутливості утворень гіпокампу до епілептогенного впливу агоністів рецепторів збуджуючих амінокислот - каїнової кислоти та NMDA протягом посттравматичного періоду. Встановлено по-силення поведінкових та імунологічних порушень за умов зни-ження функціонального стану дофамінергічної системи мозку шляхом пошкодження її середньомозкової ланки. Встановлено протективні ефекти пентоксифіліну у тварин з ЧМТ та потенці-ювання терапевтичного впливу препарату за умов застосування L-депренілу.